5. Комунікативні бар’єри

А.В. Соколов виділяє три види комунікативних бар’єрів: технічний, психологічний, соціальний¹⁵.

Успіх виконання книжковими виданнями своїх функцій залежить від подолання комунікативних бар’єрів, які мають специфічний характер прояву. Наприклад, технічний бар’єр, який пов’язаний з недоступністю документа. Так, бази даних Інституту наукової інформації США (одна з найбільших) не всім доступні, оскільки річна передплата становить близько 20 тис. дол. США на рік, річна передплата одного зведеного тому реферативного журналу ВІНІТІ становить 500 дол. США. В Україні функціонує реферативна база даних «Україніка наукова», але це не вирішує питання доступу до новітніх здобутків світової науки. Проте найбільше видавництво наукової періодики «Elsevier» з метою реклами періодично надає відкритий доступ до своїх ресурсів через інформаційний портал http://www.sciencedirect.com.

Величезні можливості для пошуку наукової інформації відкрились завдяки могутньому міжнародному руху Відкритого доступу до наукового й гуманітарного знання. У середині 2006 р. був запущений перший український інституційний архів відкритого доступу до наукових публікацій – UkraineEprints.

Отже, нинішній рівень забезпечення інформаційними технологіями й вартість інформаційних послуг у нашій країні дає змогу будь-якому дослідникові, незалежно від його матеріальних можливостей, безперешкодно увійти до світового інформаційного простору. Тобто національний рівень матеріального забезпечення життя перестає бути умовою, яка перешкоджає науковій діяльності. Завдяки вільним потокам інформації зараз єдиною умовою для реалізації дослідницького потенціалу стає здатність до інтелектуальної напруги й навчання. К.П. Во­ро­бйов доводить на прикладі клінічної публікаційної практики, що в існуючій системі відставання від міжнародних норм зумовлене або небажанням відповідальних фахівців що-небудь змінювати, або несформованістю професійних навичок¹⁶.

Психологічний бар’єр виникає, коли реципієнт не розуміє змісту книжкового видання, що зумовлено особливістю мови документів або непідготовленістю читача для їх сприйняття (рівень освіти, знання іноземних мов).

Спілкування між науковцями-дослід­ни­ками, які обмінюються інформацією або одержують нові відомості, необхідне для по­даль­ших досліджень. Н.В. Зелінська зауважує, що особливого значення створення текстів набуває у спеціальній науковій комунікації: «…саме тут їх ефективне прочитання/використання – у випадку порозуміння між авторами і реципієнтами – дає як найбажаніші соціальні наслідки (прирощення нового знання, можливість упровадження у майбутню практику та в освітню діяльність, піднесення загальноосвітнього рівня суспільства й розширення його світоглядних горизонтів тощо), так і суттєві персональні результати (кар’єрне сходження, визнання наукової спільноти й суспільства в цілому, особиста моральна та матеріальна сатисфакція тощо)»¹⁷.

Соціальний бар’єр пов’язаний з недоступністю документа для певних категорій користувачів: якщо для використання документів розроблені особливі умови доступу.