- •Шпаргалка Менеджмент к
- •1.Поняття та визначення менеджменту.
- •2. Рівні та категорії менеджменту.
- •3. Сутність основних функцій менеджменту.
- •4. Базові управлінські навички.
- •5. Основні ролі менеджера.
- •6. Особливості державного управління
- •7. Менеджмент як наука та мистецтво.
- •9. Основні закони управління.
- •10. Поняття принципів у менеджменті
- •11. Принципи управління Емерсона.
- •12. Принципи Файоля в управлінні.
- •14. Донауковий розвиток управління
- •16. Основні школи менеджменту
- •17. Донауковий розвиток управління на території України
- •18. Етапи розвитку управлінської думки України.
- •Особливості адміністративної школи менеджменту
- •Положення школи людських стосунків
- •22. Особливості школи науки управління.
- •23.Особливості школи поведінкових наук
- •24. Поняття та особливості організації
- •25. Поняття та класифікація середовища організації
- •26. Характеристика зовнішнього середовища організації
- •31. Суть та етапи планування
- •32. Цілі в управлінні
- •33. Стратегія в управлінні
1.Поняття та визначення менеджменту.
Мен-т як вид д-сті націлений на продуктивне використання о-єю залучених із зовнішнього середовища ресурсів і досягнення поставлених цілей.
Мен-т - вид д-сті, спрямованої на працівників о-ії з метою координації їх дій для досягнення поставлених перед о-єю цілей.
Мен-т охоплює процеси планування, організування, мотивації та контролю, у ході яких формуються і досягаються означені цілі. Характерною особливістю сучасного мен-ту є тісний зв'язок з соціологією, психологією, конкретними емпіричними дослідженнями організації.
Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення "мен-ту":
1. Мен-т - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).
2. Мен-т - це влада та мистецтво управління.
3.Мен-т- це вміння та адміністративні навички організувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників).
4. Мен-т - це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.
В о-ії його можна розглядати як специфічний апарат, як спеціальний інструмент, що використовується з метою впорядкування структури, впливу на зовнішні та внутрішні фактори результативності та продуктивності, мобілізації та ефективного використання всіх видів ресурсів задля досягнення цілей.
2. Рівні та категорії менеджменту.
У межах однієї о-ї мен-рів можна розрізняти за рівнями і сферами.
Мен-ри вищого рівня становлять порівняно малу групу виконавців, які керують цілою організацією. Посади, що передбачені в цій групі - президент, віце-президент і виконавчий директор. Мен-ри цього рівня розробляють мету організації, загальну стратегію і політику її діяльності. Вони також офіційно представляють о-ію, зустрічаючись з урядовцями, керівниками інших о-ій тощо.
Мен-ри середнього рівня, мабуть, є найбільшою групою мен-ів у більшості о-ій. Звичайні посади мен-ів середнього рівня - це виробничий мен-р, операційний мен-р і керівник підрозділу. Мен-ри середнього рівня головно відповідають за впровадження політики і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також координацію та нагляд за діяльністю мен-ів нижчого рівня.
Мен-ри нижчого рівня координують та наглядають за д-стю безпосередніх виконавців. Звичайні посади для мен-ів нижчого рівня - майстер, координатор і керівник офісу. На противагу мен-рам вищого і середнього рівня, мен-ри нижчого рівня, зазвичай, проводять значну частину свого часу, наглядаючи за роботою підлеглих.
Сфери мен-ту. Мен-ри, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах усередині організації. Їхні обов'язки - розробка нових продуктів, просування товарів на ринку і реалізація. Фінансові мен-ри переважно мають справу з фінансовими ресурсами організації. Вони відповідальні за такі види діяльності, як бухгалтерський облік, мен-т руху готівки та інвестицій. Д-ть операційних мен-ів пов'язана зі створенням та керуванням виробничими системами, що виготовляють товари і послуги. Мен-ри людських ресурсів відповідальні за наймання та підвищення кваліфікації працівників. Їх залучають до планування людських ресурсів, вербування і підбирання працівників, навчання та підвищення кваліфікації, вирішення питань оплати праці та системи доплат, формування систем оцінки та звільнення недисциплінованих і некомпетентних працівників.
