Міжособові та організаційні комунікації. “Йо-Харі-вікно”.
Механізм сприйняття комунікативних повідомлень можна проілюструвати за допомогою так званого “йо-харі-вікна”, названого за іменами Йозефа Люфта і Харрі Інгмана. Це соціально-наукова модель, яка відображає зміни у сприйнятті завдяки комунікації, наприклад, у процесі формування групи (колективу). У цій моделі чотири параметри стосунків між “Я” та іншими (А, В, С, D) (рис. 24).
Квадрат А – це сфера вільної діяльності, де поведінка і мотиви відомі як самому мені, так й іншим. Квадрат В – сфера навчання динамічних тренованих груп: я чогось за собою не помічаю, але інші це помічають. Квадрат С – це сфера поведінки, яка мені відома, але яку я приховую від інших. Квадрат D – охоплює процеси і стани, невідомі ні мені, ні іншим. Вони належать до такої сфери, яка називається у психології “неусвідомлене”.
37. Управлінське рішення. Рішення типові для функцій менеджменту.
Управлінське рішення – це вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов’язки, зумовлені його посадою. Мета упр.рішення – забезпечення руху до поставлених перед організацією завдань. Тому найбільш ефективним упр. рішенням є вибір, який буде насправді реалізований і зробить найбільший внесок у досягнення кінцевої мети.
Функція |
Рішення |
Планування |
1. У чому полягає наша місія або природа нашого бізнесу? 2. Якими повинні бути наші цілі? 3. Які зміни відбуваються в зовнішньому середовищі та як вони відображаються і можуть відбитися в майбутньому на організації? 4. Які стратегію й тактику варто було б нам обрати для досягнення поставлених цілей? |
Організація |
1. Яким чином слід структурувати роботу організації? Як доцільно укрупнити блоки робіт, що виконуються? 2. Як скоординувати функціонування цих блоків, щоб воно відбувалося гармонійно і не було суперечливим? 3. Прийняття яких рішень на кожному рівні організації слід довіряти людям, зокрема керівникам? 4. Чи слід нам змінювати структуру організації через зміни в зовнішньому середовищі? |
Мотивація |
1. Чого потребують мої підлеглі? 2. Якою мірою ці потреби задовольняються у ході діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації? 3. Якщо задоволення роботою та продуктивність моїх підлеглих зросли, то чому це сталося? 4. Що можемо ми зробити, щоб підвищити рівень задоволеності роботою й продуктивність підлеглих? |
Контроль |
1. Як нам слід вимірювати результати роботи? 2. Як часто потрібно здійснювати оцінку результатів? 3. Наскільки ми досягли успіху в досягненні наших цілей? 4. Якщо ми недостатньо просунулися до поставлених цілей, то чому це трапилося і які корективи варто було б внести? |
38. Процес раціонального вирішення проблеми.
У багатьох випадках керівник може істотно підвищити імовірність правильного вибору, підходячи до рішення раціонально. Раціональне рішення – це рішення, що приймається за допомогою об'єктивного аналітичного процесу (рис. 25). Головна відмінність між рішеннями раціональними і тими, що ґрунтуються на судженні, полягає в тому, що перші не залежать від минулого досвіду.
Етапи
раціонального вирішення проблем
1. Діагностика проблеми
2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення
3. Визначення альтернатив
4. Оцінка альтернатив
5. Вибір альтернативи
