- •Цивільний захист”
- •1. Розкрийте зміст поняття "виробниче середовище".
- •2.Розкрийте зміст поняття "умови праці". Які фактори впливають на формування умов праці?
- •3. Назвіть суть і завдання охорони праці.
- •4. Назвіть елементи умов праці. Наведіть приклади.
- •5.Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов праці?
- •6. Назвіть завдання і мету управління умовами праці.
- •7. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?
- •8.За якими методиками оцінюються умови праці на підприємстві?
- •9. Розкрийте зміст та опишіть процедуру атестації робочих місць за умовами праці.
- •10.Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?
- •11.Розкрийте суть поняття "виробничі шкідливості". Наведіть приклади шкідливих виробничих факторів.
- •12.Який вплив мікроклімату на людину та які існують засоби по зниженню його негативного впливу?
- •13.Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
- •14. Назвіть засоби захисту від випромінювання.
- •15. Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин
- •16. Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при роботі на комп’ютері?
- •17.Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці?
- •18. Розкрийте суть понять "професійні захворювання" та наведіть їхню класифікацію.
- •19. Розкрийте суть понять "виробничі травми" та наведіть їхню класифікацію.
- •20. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в Україні.
- •21. Назвіть основні причини травматизму на виробництві.
- •22. Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •23. Назвіть методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •24. Які соціально-економічні наслідки травматизму.
- •25. Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?
- •26. Назвіть основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •27. Назвіть основні причини профзахворювань.
- •28. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання травматизму.
- •29. Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •30. Які страхові виплати з Фонду страхування від нещасних випадків передбачені законодавством на користь потерпілих?
- •31. Який вплив на умови і безпеку праці має науково-технічний прогресс.
- •32. Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих.
- •33. Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих.
- •34. В чому полягає професійний добір працюючих?
- •35.У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?
- •36.Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.
- •37. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві?
- •38. На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?
- •39. Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?
- •40. Які державні та громадські органи здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці?
- •41. Назвіть основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.
- •42.Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?
- •43. Розкрийте зміст Закону України "Про охорону праці".
- •44. На яких роботах та кому видається безкоштовно спецодяг та інші засоби індивідуального захисту?
- •45. Назвіть та охарактеризуйте соціально-економічні заходи щодо охорони праці.
- •46. Назвіть та охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •47.Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.
- •48. Назвіть та охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.
- •49. Які вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?
- •50. Назвіть нормативи з охорони праці.
- •51. Назвіть завдання, функції та права Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду .
- •52.Роль профспілок у сфері охорони праці. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?
- •53. Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?
- •54. Охарактеризуйте систему фінансування охорони праці.
- •55. Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •56. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?
- •57. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •58. Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •59. В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві?
- •60. Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •61. Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?
- •62. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •63. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •64. Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •65. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.
- •66. Для чого служить оцінювання стану охорони праці на підприємстві? Які показники для цього застосовуються?
- •67. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •68.Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •69. Опишіть процедуру укладання колективного договору.
- •70. Як визначається розмір одноразової допомоги в разі смерті потерпілого.
- •71. Назвіть цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •72. Назвіть основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •73. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.
- •74.Як оцінити вплив заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва?
- •75. Які існують методи економічного оцінювання соціальної та соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?
- •76. Розкрийте суть механізму встановлення доплати до заробітної плати за несприятливі умови праці.
- •77. Інформацію на які питання рекомендується одержати, оцінюючи стан умов праці на підприємстві (організації)?
- •78. В яких документах можуть бути викладені умови праці?
- •79. Хто несе відповідальність на підприємстві за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків?
- •80.Назвіть документи, які є доказом вини власника підприємства за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання?
- •81. За рахунок яких джерел здійснюється фінансування заходів з охорони праці на підприємстві?
- •82. Назвіть права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •1. Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.
- •2. Поняття про “аксіому потенційної небезпеки.
- •3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •4. Біогеоценоз, його характеристика і компоненти.
- •5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •6. Природні явища – джерела небезпечних факторів
- •7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.
- •8. Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.
- •11. Фізичні небезпечні фактори.
- •12/Хімічні небезпечні фактори.
- •13. Біологічні небезпечні фактори.
- •14. Принципи нормування небезпечних факторів
- •15. Визначення гдр фактору.
- •16. Небезпечні хімічні речовини.
- •17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20. Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину
- •21. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •22. Інфразвук та його дія на організм людини.
- •23. Ультразвук та його вплив на організм людини.
- •24. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26. Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •27. Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28. Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31. Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34. Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно-зараженій території.
- •35. Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38. Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.
- •39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40. Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, що містять паливо мастильні матеріали.
- •41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42. Особливості сучасного тероризму.
- •43. Вибух як засіб террору.
- •44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •45. Характерні риси сучасної війни.
- •46. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерного вибуху.
- •47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •48. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хімічної зброї.
- •49. Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.
- •51. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52. Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.
- •53. Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.
- •54. Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •57. Поняття про протибактеріальні засоби.
- •58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •59. Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •61. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62. Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.
- •63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.
- •64. . Непритомність. Перша допомога при непритомності.
- •1. Поняття про нс. Надзвич ситуації техног та природ х-ру.
- •2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного х-ру.
- •3. Надзвич ситуації воєнного часу.
- •4.Зона надзвич ситуації.
- •5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.
- •6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.
- •7. Надзвич ситуації регіонального характеру.
- •8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.
- •9. Аварія як подія техног хар-ру.
- •10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.
- •11. Об’єкт підвищеної небезпеки.
- •12. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.
- •13. Комплекс заходів захисту населення і територій від нс техн і природ х-ру.
- •14. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
- •15. Комплекс заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •16. Зона можливого ураження.
- •17. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •18. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •19. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.
- •20. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.
- •21. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.
- •22. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах радіоактивного заряження місцевості.
- •23. Порядок входу і виходу у сховищі «із сховища» в умовах хімічного зараження місцевості.
- •24. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.
- •25. Послідовність загальної евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •26. Послідовність часткової евакуації персоналу об’єкта та їх сімей у заміську зону.
- •27. Заходи інженерного захисту населення і територій.
- •28. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.
- •29. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервацій.
- •30. Радіаційний захист населення і територій.
- •31. Хімічний захист населення і територій.
- •32. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.
- •33. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •35. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
- •34. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.
- •36. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.
- •37. Оцінка пожежної вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.
- •38. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принципи дії, порядок застосування.
- •39. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.
- •40. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •41. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •42. Режими функціонування об’єкту господарської діяльності.
- •43. Режими підвищеної готовності об’єкту господарської діяльності.
- •44. Режими надзвичайних ситуацій на об’єкті господарської діяльності.
- •45. Об’єктові формування.
- •46. Заходи по підвищенню «стійкості» об’єкту у нс.
- •47. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.
- •48. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у нс.
- •49. Організація радіаційної й хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •50. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
- •51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.
- •52. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.
- •53. Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.
- •55. Дезактивація майна обєкта.
- •56. Дезактивація території об'єкта.
- •57. Дегазація майна обєкта.
- •58. Дегазація території обєкта.
- •61. Матеріальне і фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій обєкта.
- •62. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.
- •63. Сили Цивільного захисту України.
- •64. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.
- •65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.
- •66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.
- •67.Надання першої медичної допомоги ураженим сдор
- •68.Організація захисту персоналу у сховищі.
- •69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.
- •70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.
33. Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:
- час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті);
- координати центру ядерного вибуху (аварії);
- потужність і вид ядерного вибуху;
- швидкість і напрямок середнього вітру.
Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:
- значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди ;
- допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами
Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження. Проводиться це в такій послідовності: По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабі карти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужності вибуху від 100 до 1000 кт (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н 8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв., число і місяць (25.01).По азимуту середнього вітру проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зоні можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру. До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 200 до дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану). Наслідки аварій на АЕС. Наслідки радіаційних аварій обумовлені їх вражаючими факторами. Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіац. вплив і радіоакт. забруднення. Наслідки радіаційних аварій в основному оцінюються масштабом і ступенем радіацій. впливу і радіоакт. зараження, а також складом радіонуклідів і кількістью радіоакт. речовин у викиді. У ході і після аварії на рівень і довговічність наслідків, а також радіаційну обстановку значний вплив здійснюють природ. розпад радіоакт. речовин, міграція цих речовин у навкол. середовищі.
35. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.
Сильно діючі отруйні речовини — це такі речовини, або сполуки, які при певній кіл-ті, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин і рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості. Об'єкти, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки — це хімічно небезпечні об'єкти (ХНО). ХНО — об'єкти госп-ня, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навкол. середовища СДОР. Аварія на ХНО створює значну небезпеку як для виробн. персоналу, так і для насел. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсичної СДОР. Для кіл-ної харак-ки токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовується таке поняття, як токсична доза. Визначаються чотири токсодози (гранично допустима, середня порогова, середня вивідна і смертельна). Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:
визн-ня напрямку осі сліду хмари викиду хім. речовин, внаслідок аварії або руйнування технолог. обла-ня чи ємностей для зберіг-ня СДОР, за метеоданими;
виз-ня розмірів зон забр-ня місцевості за очікуваними знач. доз ураження;
виз-ня прогн-ня глибини зони ураження СДОР;
виз-ня площі ураження СДОР;
виз-я часу підходу зараженого повітря до об'єкта і трив. дії ураж-я СДОР;
визн-я можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;
порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.
Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визн-ня можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям. Вихідні дані: вид СДОР і його загальна кіл-ть; кіл-ть СДОР у кожній міскості; середня щільність насел. для даної місцевості; метереологічні дані; ступінь заповнення ємностей. Оперативне прогнозування здійснюється під час вин-ня аварії для визн-ня можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються дані: загал. кіл-ть СДОР на момент аварії; характер розливу ("вільно" або "в піддон"); висота обвалування ємностей; реальні метеоумови.