27. Заходи інженерного захисту населення і територій.

При проектуванні й експлуатації споруд та інших об'єктів гос­п-ня, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і навкол. середовища, обов'язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації техногенного і при­родного характеру. Заходи інженерного захисту населення і території повинні пе­редбачати:

-облік при розробці генеральних планів забудови населених пунктів і веденні містобудування можливих проявів в окремих регіо­нах і на окремих територіях небезпечних та катастрофічних явищ;

• раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у випадку виникнен­ня аварій для безпеки населення і навколишнього середовища;

-буд-во будівель із заданими рівнями безпеки і надійності;

-розробку і впров-ня заходів без авар. функ-ня об'єктів підв. небезпеки;

-ств. комплексної схеми захисту насел. пунктів і об'єктів госп-я;

-розробку і здійснення регіон. та місц. планів за­побігання й ліквідації наслідків НС;

-орг-ю буд-ва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженер­них споруд спеціального призначення;

-реалізацію заходів санітарної охорони території.

28. Заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуацій.

Заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим і їх лікуван­ня, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру повинні передбачати:

• план-ня і викор-ня існуючих сил і засобів установ ох. здоров'я незалежно від форм власності і госп-ня;

• введення в дію націон. плану соц.-психо­л. заходів;

• розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних установ;

• завчасне заст.-ня профілактичних медичних і саніт.-епідеміол. заходів;

• контроль за якістю харчових продуктів і продов.ї си­ровини, питною водою і джерелами водою-ня;

• контроль за станом атмосферного повітря й опадів;

• завчасне створення і підготовку спец. мед. формувань;

• нагромадження мед. засобів захисту, мед. і спец. майна й техніки;

• контроль за станом навкол. середовища, саніт.-гігієн. й епідерм.ситуацією;

• підготовку мед. персоналу і загальне медико-саніт. навчання нас..

Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим від НС техног. і прир. характеру громадянам, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації НС, діє Державна служба медицини катастроф як особливий вид держав­них аварійно-рятувальних служб. Постраждалому населенню, особливо дітям, а також залуче­ним до виконання аварійно-рятувальних робіт у випадку виник­нення НС, рятувальникам аварійно-рятувальних служб лікарями підрозділів аварійно-рятувальних служб надається гаран­товане забезпечення відповідним лікуванням і психологічним відновленням у санітарно-курортних установах, при яких створені центри медико-психологічної реабілітації.