19. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.

Інформування й оповіщення у сфері захисту насел. і терит. від НС техног. і прир. хар-ру є основним і головним невід’ємним елементом усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про прогнозовані або виниклі НС з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них. Оповіщення про загрозу виникнення НС техног. і прир. хар-ру та постійне ін форм-ня насел. про них забезп-ться шляхом:

• завчасного ств. і підтримки в пост готовності загал.держ. і терит-х автоматизованих систем централ-го оповіщення;

• орган.-техн. об’єднання терит-х систем центр-го оповіщення і систем оповіщення на об’єктах госп-ня;

• цент-го викор-ня загальнодержавних і галузевих симтем зв’язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та ін технічних засобів передачі інформації.

Система оповіщення орган-ться з урахуванням структури держ. упр-ня, хар-ру і рівня НС, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків НС.

Система оповіщення ЦО складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об'єктових систем оповіщення, систем' циркулярного виклику.

У цих системах можуть використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ІДО, канали та засоби зв'язку мережі радіомовлення і телебачення центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку які входять до Єдиної національної системи зв'язку. Оповіщення населення здійснюється за допомогою електросирен, мережі радіомовлення та телебачення. За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому мовного повідомлення. Тексти звернень до населення повинні передаватися державною мовою, якою користується більшість населення в регіоні.

20. Спостереження і контроль за обстановкою і територією. Мета, порядок, організація та здійснення.

З метою своєчасного захисту населення і території від НС техног. і прир. хар-ру, запобігання і реагування на них відповідними центр. і місц.. органами викон. влади здійснюються:

- створення і підтримка в постійній готовності загальнодержавної і терит. систем спостереження і контролю з включенням у них існуючих сил і засобів контролю;

- орг-ія збору, обробки і передачі інф-ції про стан навкол. серед-ща, забруднення харч. продуктів, продов. сировини, фуражу, води радіо акт., хім. речовинами, мікроорганізмами й іншими біол. агентами.

Контроль можуть здійснювати: Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з безпекою та захистом населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження. Комісії з ТЕБ та НС створюються на державному, регіональному, районному (міському) і об'єктовому рівнях. Комісія в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС та іншими актами законодавства. Основними завданнями комісії є:

- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних із створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації;

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

- організація та керівництво проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.