5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.

Серед людей можна виділити два крайніх адаптивних типи людини. Перший з них - спринтер, що характеризується високою стійкістю до впливу короткочасних екстремальних факторів і поганий переносимостью тривалих навантажень. Зворотний тип - стаєр.

Вивчення екологічного стану довкілля є предметом екології. Об’єкт вивчення екології – система людина–навколишнє середовище, або антропоекологічна система, в центрі якої перебуває людина, колективи людей, суспільство та їхнє здоров’я. Показником стану системи є населення. Здоров’я населення – головна ознака, властивість будь-якого людського суспільства. Аналіз чинників природного та соціального середовища, що впливають на життєдіяльність і здоров’я населення, пошуки шляхів забезпечення нормальної санітарно-епідеміологічної ситуації у міських і сільських поселеннях можуть допомогти у вирішенні багатьох як екологічних, так і медико-географічних, санітарно-епідеміологічних і санітарно-гігієнічних проблем.

6. Природні явища – джерела небезпечних факторів

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Стихійні лиха – це такі явища природи, які обумовлюють екстремальні ситуації, порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об’єктів. За ступенем небезпеки вони поділяються на 4 групи: 1. Екстремальні природні явища – відхилення від середніх багаторічних показників закономірного вияву природних процесів, типових для даної території. 2. Стихійні природні явища, що знищують матеріальні цінності та загрожують життю та здоров’ю людей. 3. Стихійні лиха і не передбачувані процеси, що супроводжуються руйнівними діями щодо самої природи, знищенням матеріальних цінностей та загибеллю людей. 4. Природні катастрофи і стихійні процеси особливо руйнівної сили, що розповсюджуються на велику територію та призводять до масової загибелі людей, тваринного і рослинного світу. Відомо понад 30 видів природних особливо небезпечних явищ, які об’єднуються в такі три групи: 1. Літосферні – землетруси, виверження вулканів, гірські обвали, зсуви, викиди гірських порід, ерозія грунтів тощо. 2. Гідросферні – цунамі, повені, сельові потоки, снігові лавини, льодові затори, ожеледиця тощо. 3. Атмосферні – бурі, смерчі, урагани, грози, зливи та снігопади, град, ожеледь, посухи, пожежі, заморозки, екстремально низькі температури та інші.

7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.

У побуті людину теж супроводжує ціла гама негативних факторів: забруднення повітря, автотранспорт, неякісні продукти харчування, шум, вібрація, електромагнітні та іонізуючі поля від побутових приладів, ліки, алкоголь, тютюновий дим, бактерії, інфекційні захворювання, отруйні речовини, рослини, тварини.

До найпоширеніших побутових небезпек можна віднести наступні:

· ураження електричним струмом;

· пожежі (різного характеру);

· опіки (різного походження);

· ріжучі травми (від невмілого користування технічними приладами);

· отруєння (самовільне);

· ушиби тощо.

Найбільше небезпек, в тому числі і побутових, оточує сучасну людину в техногенному середовищі. Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і куль­турного призначення, а також комунально-побутових організацій і ус­танов. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність централь­ного опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.