Види тестування програмного забезпечення

Існує кілька ознак, за якими прийнято робити класифікацію видів тестування. Зазвичай виділяють такі:

За ступенем автоматизації:

• Ручне тестування (manual testing)

• Автоматизоване тестування (automated testing)

• Напівавтоматизоване тестування (semiautomated testing)

За ступенем підготовленості до тестування:

• Тестування по документації (formal testing)

• Тестування ad hoc або інтуїтивне тестування (ad hoc testing) — тестування без тест плану та документації, що базується на методиці передбачення помилки та власному досвіді тестера.

За знанням системи:

• Тестування чорного ящика (black box)

• Тестування білого ящика (white box)

• Тестування сірого ящика (grey box)

За ступенем ізольованості компонентів:

• Компонентне (модульне) тестування (component/unit testing)

• Інтеграційне тестування (integration testing)

• Системне тестування (system/end-to-end testing)

За часом проведення тестування:

• Альфа-тестування (alpha testing)

  • Тестування при прийманні або Димове тестування(smoke testing)

  • Тестування нової функціональності (new feature testing)

  • Регресивне тестування (regression testing)

  • Тестування при здачі (acceptance testing)

• Бета-тестування(beta testing)

За об'єктом тестування:

• Функціональне тестування (functional testing)

• Тестування продуктивності (performance testing)

  • Навантажувальне тестування (load testing)

  • Стрес-тестування (stress testing)

  • Тестування стабільності (stability/endurance/soak testing)

• Тестування зручності використання або Юзабіліті-тестування (usability testing)

• Тестування інтерфейсу користувача (UI testing)

• Тестування безпеки (security testing)

• Тестування локалізації (localization testing)

• Тестування сумісності (compatibility testing)

За ознакою позитивності сценаріїв:

• Позитивне тестування (positive testing)

• Негативне тестування (negative testing)

Рівні тестування

• Модульне тестування тестує мінімальний компонент програми, або модуля. Кожний модуль тестується для перевірки правильності його реалізації.

• Інтеграційне тестування виявляє дефекти в інтерфейсах та у взаємодії між компонентами (модулями).

• Системне тестування тестує інтегровану систему для перевірки відповідності всім вимогам.

• Системне інтеграційне тестування перевіряє, чи система інтегрується в будь-яку зовнішню систему (або системи) відповідно до системних вимог.

• Приймальне тестування може проводитись кінцевим користувачем, замовником, або клієнтом для перевірки, чи може продукт бути прийнятий до використання.

  • альфа-тестування — це симульоване або реальне операційне тестування потенційними користувачами/замовником або командою тестувальників на боці розробника.

  • бета-тестування йде після альфа-тестування. Версії програмного забезпечення, відомі як бета-версії, надаються у користування обмеженій кількості людей поза компанією для того, щоб упевнитись, що програма не містить великої кількості помилок.