Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політична економія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
432.64 Кб
Скачать
  1. Ефективність виробництва та продуктивність праці.

Ефективність виробництва вимірюється двома показниками:

  • Продуктивність праці – показує скільки продукції буде зроблено одним працівником

  • Трудомісткість – скільки часу витрачено на виробництво.

Розрізняють індивідуальну, локальну і сусп. ПП. Рівень ПП - одна з найважливіших характеристик, що відбиває прогресивність способу вир-ва.

Підвищення ПП забезпечує ріст кіл-ті продукції, зробленої в одиницю часу, що сприяє росту ВВП, зниженню собівартості і збільшення нац.доходу.

Зростання ПП у сусп-ві залежить передусім від рівня розвитку прод.сил. Факторами зростання сусп.прод-ті праці є: викорис.досягнень НТР у вир-ві; поглиблення сусп. поділу праці; впровадження госпрозрахунку, нових форм організації праці; досягнення реального плюралізму форм екон. власності та ін.

  1. Поняття суспільного продукту та його структура.

Суспільний продукт – результат суспільного виробництва, який розраховується як сума товарів, робіт та послуг, виготовлених в країні за певний період.

Суспільний продукт виражається в двох формах:

  • Натуральна

  • Грошова (вартісна)

Види суспільного продукту:

  • Проміжні товари та послуги

  • Кінцеві товари та послуги

  1. Визначення необхідного та додаткового продукту.

Необхідний продукт являє собою предметне втілення необхідної праці, відокремлену частину чистого продукту, яка забезпечує відтворення робочої сили трудящих, зайнятих продуктивною працею. За своєю натуральною формою - це насамперед сума матеріальних благ, споживання яких забезпечує відновлення працездатності робітника, певний рівень його кваліфікації та утримання непрацездатних членів його сім'ї. Необхідний продукт не може бути сталою величиною. Він залежить від розвитку продуктивних сил суспільства і досягнутої продуктивності праці, рівня кваліфікації, культурно-освітнього рівня працівників, який стимулює зростання в необхідному продукті частки духовних благ, тощо. Необхідний продукт повинен покривати витрати на харчування, одяг, утримання житла, на задоволення притаманних культурних і соціальних потреб, на екологічні потреби тощо. Переважну частину необхідного продукту становить заробітна плата, виплати і пільги із суспільних фондів споживання та доходи від домогосподарства.

Додатковий продукт - це частина чистого продукту, створена працівниками матеріального виробництва понад необхідний продукт. В умовах капіталізму додатковий продукт набуває форми додаткової вартості і привласнюється власниками засобів виробництва.

  1. Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.

Потреби – це бажання споживачів придбати і використати товари та послуги, котрі приносять їм користь.

Економічні потреби – це внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою задоволення власного добробуту і добробуту членів сім’ї.

Класифікація потреб:

1. за характером виникнення:

- базові

- породжені розвитком цивілізації

2. за нагальністю задоволення потреб:

- першочергові

- задовольняються предметами розкоші

3. за суб’єктами:

- індивідуальні

- колективні

- суспільні

- виробничі

4. за засобами задоволення:

- матеріальні

- нематеріальні

5. за об’єктами:

- фізіологічні

- соціальні

- духовні

- нерозумові

Закон зростання потреб: в міру розвитку суспільного виробництва в людини, як особистості і продуктивної сили, відбувається постійне зростання в її потребах.