- •1. Екологія: історія виникнення, її підрозділи.
- •2. Типи організмів , що входять до складу біосфери
- •3. Роль живих організмів у створенні осадових порід
- •4. Теоретична та практична екологія: її підрозділи
- •5. Що це таке ланцюг живлення? Типи ланцюгів живлення. Приклади.
- •6.Основні закони б. Коммонера
- •7. Групові особливості популяції ( чисельність, щільність, народжуваність, смертність, приріст популяції, темп росту).
- •8. Поняття: організм, вид, популяція, біоценоз, біогеоценоз, біосфера
- •10. Екосистема (біогеоценоз) та її складова частина
- •14. Кругообіг речовин та його причина
- •16. Кругообіг вуглецю
- •18. Варіанти розподілу популяцій за екосистемами
- •19. Статева структура популяцій.
- •17. Кругообіг сірки і фосфору
- •21. Етологічна структура популяції (одиночний і сімейній спосіб життя, зграя, стадо, колонія)
- •22. Вікова структура популяцій
- •23. Класифікація екосистем за розміром (мікро-, мезо-, макроекосистеми, біосфера)
- •24. Потік енергії в наземних екосистемах.
- •25. Електромагнітне забруднення. Приклад
- •26. Біотичні фактори: конкуренція, нейтралізм, мутуалізм (симбіоз), співпраця, коменсалізм
- •27. Екологічні фактори та їх класифікація
- •28. Забруднення атмосфери: джерела, масштаби і наслідки забруднення
- •30. Класифікація абіотичних факторів
- •31. Антропогенний вплив на води Світового океану.
- •32. Антропогенні факторі та їх класифікація
- •33. Потік енергії в екосистемах
- •34. Антропогенні факторі та їх класифікація
- •35. Вплив діяльності людини на гідросферу
- •36. Гідросфера (об’єм, функції)
- •38. Основні методи визначення забруднення (моніторинг, гдк, гдв).
- •39. Літосфера, її будова та структура
- •40. Просторова будова популяції
21. Етологічна структура популяції (одиночний і сімейній спосіб життя, зграя, стадо, колонія)
22. Вікова структура популяцій
Вікова структура популяції— розподіл особин популяції за віком. Це найважливіша складова структури популяції. Важливим аспектом структури популяції є віковий розподіл, тобто співвідношення чисельності особин різних вікових класів і поколінь. Такі популяції називають поліциклічними (деревні рослини, багаторічні трави, хребетні та безхребетні, життя яких триває понад один рік). Популяції, які складаються з особин одного віку, називають моно-циклічними (більшість трав'яних рослин, комах).
Вікова структура стосується не лише унітарних організмів (в основному організми тварин, будова яких значною мірою зумовлена генетич-но), але й медулярних (в основному організми, в яких із зиготи розвивається якась одиниця будови (модуль): коріння, пагони, крона, листя). Загальна будова тіла рослинного організму визначається, по суті, кутами між суміжними модулями і довжиною з'єднуючих їх стебел чи міжвузел. Кожен із модулів, розвиваючись, молодшає чи старішає, причому це може відбуватися одночасно, що ускладнює встановлення вікової структури популяції.
Вікова структура популяції характеризує її здатність до розмноження. Американський еколог А.Боденхеймер виділив три екологічних віки популяції (три вікові стадії популяції): передрепродуктивний, репродуктивний і пострепродуктивний. Тривалість цих періодів у різних організмів коливається. У багатьох тварин і рослин особливо тривалим буває передрепродуктивний період. Якщо умови сприятливі, в популяції присутні всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності. Облік і аналіз вікової структури має велике значення для раціонального ведення мисливського господарства і прогнозування популяційно-екологічної ситуації.
23. Класифікація екосистем за розміром (мікро-, мезо-, макроекосистеми, біосфера)
За розмірами екосистеми поділяються на мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми.
У мікроекосистемах невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають у обмеженому просторі. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо. Найбільш поширеними серед екосистем є мезоекосистеми або біогеоценозі!, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.
Макроекосистеми охоплюють величезні території чи акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. Біоценози таких екосистем називаються біомами. До макроекосистем належать екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, саван, листяних і мішаних лісів помірного поясу, субтропічного і тропічного лісів, а також морські екосистеми. Прикладом глобальної екосистеми є біосфера нашої планети.
24. Потік енергії в наземних екосистемах.
25. Електромагнітне забруднення. Приклад
Енергетичне забруднення - це особливий вплив на біосферу, основними видами якого є теплове, електромагнітне, радіоактивне й акустичне забруднення.
Електромагнітне забруднення навколишнього середовища виникає в результаті роботи радіотрансляційних та телевізійних станцій і ретрансляторів, радіолокаційних станцій, деяких промислових установок, що використовують електромагнітні поля високої частоти, та інших пристроїв.