1. Екологія: історія виникнення, її підрозділи.

Перші ботаніко-географічні повідомлення екологічного характеру пов'язані з такими осередками давньої культури, як Китай, Єгипет, Індія. Витоки сучасної екології знаходимо в стародавній Елладі. Вже в працях Геракліта (530-470 pp. до н.е.), Гіппократа (460-356 pp. до н.е.), Арістотеля (384-322 pp. до н.е.) та інших філософів містилися повідомлення екологічного характеру. Наприклад, Арістотель описав понад 500 відомих йому видів тварин, розповів про їх поведінку: міграції та зимову сплячку, будівничу діяльність, паразитизм зозулі, способи самозахисту у каракатиці тощо.

Учень Арістотеля Теофраст Ерезійський – "батько ботаніки", як його часто називають, описував особливості росту рослин у різних умовах середовища, залежність їх форм і особливостей росту від ґрунту та клімату. В його роботах намічається поділ рослин за їх життєвими формами: дерева, чагарники (напівчагарники), трави.

У добу Відродження тривало нагромадження даних про рослинний і тваринний світ. Перші систематики Д. Цезалпін (1519-1603), Д.Рей (1627-1705), Ж. Турнефор (1656-1708) у своїх працях подають відомості екологічного характеру, зокрема, описують залежність поширення рослин від умов їх зростання.

Другий етап розвитку екологічної науки пов'язаний із великомасштабними ботаніко-географічними дослідженнями в природі. Початковий вклад у розвиток цього напряму досліджень залишили систематик рослин і тварин видатний шведський природознавець К. Лінней, російські вчені М.Лепьохін , К.Ф. Рульє , німецький біогеограф О.Гумбольдт, швейцарські ботаніки батько і син Декандолі, англійський вчений-еволюціоніст Ч. Дарвін.

Третій етап системних екологічних досліджень охоплює кінець XIX – першу половину XX ст. і пов'язаний з іменами російських вчених В.В. Докучаєва, Г.Ф. Морозова, В.М. Сукачова, українських – Г.М. Висоцького , П.С. Погребняка, багатьох дослідників Європи й Америки. Розвиток екосистемного аналізу сприяв виникненню вчення про біосферу та ноосферу В.І. Вернадського. Справжнім двигуном розвитку екології є її зв'язок з практикою. Наприклад, питання, скільки можна виловити риби зі ставка, щоб дана популяція постійно давала високу продукцію, є не стільки господарським, скільки екологічним.

Підрозділи:

агроекологія (сільськогосподарська екологія)

аутоекологія (екологія організмів)

популяційна екологія (демекологія)

синекологія (екологія угруповань)

системна екологія (екологія екосистем)

екологія людини із такими підрозділами, як соціоекологія, антропоекологія.

еволюційна екологія — вивчає історичні зміни екосистем і біосфери у зв'язку зі змінами умов довкілля.

2. Типи організмів , що входять до складу біосфери

Оскільки на нашій планеті мешкає дуже багато різноманітних живих істот, то для полегшення їхнього вивчення вчені запропонували об'єднувати організми у групи за певними ознаками. Одними з таких груп є види живих організмів. В один вид об'єднують організми, які мають однакову внутрішню і зовнішню будову, мешкають на спільній території і дають плідне потомство, здатне народжувати собі подібних. Це забезпечує існування виду в природі.

В окремі царства вчені об'єднали віруси, бактерії, гриби, рослини та тварин.

Віруси, бактерії та деякі представники рослин і тварин мають надзвичайно малі розміри. Побачити ці організми можна лише за допомогою мікроскопа. Тому їх ще називають мікроорганізмами.

Особливістю вірусів є те, що вони розвиваються тільки всередині клітин живих організмів, оселяючись в них. Віруси спричиняють різні захворювання живих істот, наприклад у людини - кір, грип, віспу, СНІД, у собак - чумку, в рослин - плямистість тощо.

Бактерії мешкають скрізь: у водоймах, ґрунті, повітрі, живих організмах. Їх знаходять навіть у гарячих джерелах, на засніжених вершинах гір, глибоко в землі. Серед них є корисні для людини, приміром, бактерії, за допомогою яких виготовляють різноманітні кисломолочні продукти, квашену капусту, заготовляють на зиму зелені корми у вигляді силосу. Поряд з корисними є й хвороботворні бактерії, які спричиняють захворювання на ангіну, скарлатину, тиф, чуму, дифтерію та інші тяжкі недуги.

Рослини також можна побачити в усіх куточках біосфери. Вони змогли пристосуватися до різноманітних умов проживання (пригадайте ці пристосування та наведіть приклади).

Рослинами є одноклітинні водорості, які влітку за сприятливих умов настільки швидко ростуть та розмножуються, що непроточна вода ставків може стати зеленою. Рослинами є й дерева, наприклад могутні дуби, обхват стовбура яких сягає 8 м, а вік - понад 800 років.

Кількість видів тварин майже в сім разів більша, ніж рослин. Як і рослини, тварини пристосувалися до проживання в різних частинах біосфери. Але якщо рослинам властивий переважно прикріплений спосіб життя, то тварини здебільшого рухаються - повзають, літають, стрибають, ходять, плавають.