2.3. Видобування природного каменю.

Усі гірські породи за твердістю поділяють на:

- тверді (твердість 6...7) - граніт, габро та ін.;

- середні (твердість  5) - мармур, щільні вапняки та ін.;

- м'які (твердість 2...3) - гіпс, вапняк-черепашник та ін.

Розробляючи тверді породи, спочатку від них відокремлюють крупний моноліт (буроклиновим, буровибуховим методами, ударними вибуховими машинами та ін.), який далі поділяють на блоки.

Для порід середньої твердості блоки відокремлюють машинами з канатними пилами ( 3...6 мм). У пропил подають кварцовий пісок із водою (абразив).

Видобуті блоки з твердих і середніх порід доставляють на каменеобробний завод, де їх розпилюють на плити або виготовляють із них фасонні вироби.

М'які породи (інколи середні) видобувають у кар'єрах за допомогою каменерізальних машин, які мають твердосплавні дискові й ланцюгові пили. Розробка породи ведеться поточним методом.

Подрібнений камінь видобувають за допомогою буровибухового методу, після чого куски поступають на дробильно-сортувальний завод або установку для подрібнення (дробарки).

Сипкі гірські породи (пісок, гравій) добувають за допомогою одно- або багатоковшових екскаваторів, гідромеханічним способом.

2.4. Обробка природного каменю.

Для облицювальних виробів природному каменю надають тієї чи іншої фактури (характеру поверхні), використовуючи ударну чи абразивну обробку.

Ударна обробка полягає в обколюванні поверхні каменю за допомогою каменетесального інструмента зі змінними наконечниками (для тесання, для сколювання, для чистової обробки).

Абразивна обробка крім розпилювання передбачає також фрезерування, шліфування й полірування.

2.5. Матеріали і вироби з природного каменю.

Бутовий камінь (бут) - це куски каменя неправильної форми розміром 150...500 мм, масою 20...40 кг. Бутовий камінь може бути рваним або постилистим. Застосовується при складці фундаментів, дорожньому та гідротехнічному будівництві, підпірних стінок, його також переробляють на щебінь. Марки бутового каменю по міцності на стиск М100...М400, по морозостійкості – F15...F300. Уміст глини не повинен перевищувати 2% за масою.

Гравій одержують просіюванням сипких порід; у разі потреби їх промивають, щоб видалити шкідливі домішки (глину, пил).

Піски бувають природними та штучними (подрібненими).

Щебінь, гравій та пісок використовують як заповнювачі до бетонів.

Каміння та блоки для укладання стін. Багато пористих гірських порід легко розпилюються на блоки правильної геометричної форми (прямокутні паралелепіпеди).

Маса каменя не повинна перевищувати 16 кг, дрібного блока – 40 кг. Каміння та блоки застосовують для зведення зовнішніх і внутрішніх стін, перегородок та інших частин будівель і споруд.

М арки стінових каменів по міцності на стиск М4...М400, блоків М25...М400. Морозостійкість > 15 циклів.

Облицювальні матеріали та вироби (рис.1). Облицювальне каміння й плити, а також архітектурно-будівельні вироби виготовляють, розпилюючи блоки або безпосередньо з масиву гірської породи. Можна виготовляти також колені вироби. Цокольні плити, а також деталі карнизів та інших частин будівлі, що виступають, виготовляють із найстійкіших порід. Спеціальне облицювання застосовують для захисту від корозії.

Границя міцності на стиск облицювальних матеріалів повинна бути не менше 5 МПа, морозостійкість – не менше 15 циклів.

Матеріали та вироби для дорожнього будівництва (рис.2 ).

Брущатий камінь (бруківка) призначається для впорядкування покриттів проїжджої частини доріг. Камінь має форму зрізаної піраміди з паралельними прямокутними верхньою та нижньою основами.

Вихідною сировиною для них служать високоміцні й щільні гірські породи з міцністю 60...100 МПа, морозостійкістю не менше 25 циклів. З таких саме порід виготовляють і шашку для мозаїчного бруку.

Крім названих матеріалів і виробів виготовляють також тротуарні плити, бортове каміння (відокремлює проїжджу частину дороги від тротуару).

Тротуарні плити виготовляють із шаруватих гірських порід. Форма плити – квадратна чи прямокутна зі стороною 200...800 мм, та рівною лицьовою поверхнею. Товщина плит 40...150 мм.

Каміння для гідротехнічних споруд. Для річкових і морських гідротехнічних споруд застосовують каміння правильної та неправильної геометричних форм.

Каміння неправильної форми – колоте й пиляне – використовують для облицювання гребель, набережних, шлюзів.

До всіх матеріалів ставлять підвищені вимоги щодо міцності, водо- та морозостійкості (8...100 МПа, водопоглинання  1%, морозостійкість  300 циклів).