Модель 2.
Характеристика: ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються цілком, звідси більш висока ефективність, але при цьому споживачам доводиться чекати.
Приклад застосування: характерна для державних закладів, де послуги надаються безкоштовно (державна медицина та ін.).
Модель 3.
Характеристика:
це
зразок неефективного управління —
ресурси, що простоюють, і споживачі, що
очікують у черзі.
Приклад застосування: така модель характерна для більшості сервісних організацій, якіцо розглядати їх роботу у певному часовому періоді. Для більшості послуг характерні швидкі і значні коливання попиту. Наприклад, на громадському транспорті значні коливання попиту характерні в робочі дні приблизно з 7.30 до 9.30 - черга пасажирів; з 11.30 до 15.30 - простоювання або недозаповнення транспортних засобів і знову з 16.30 до 19.30 черга пасажирів.
Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачань два важливих аспекти: по-перше, споживач сам вносить вклад у процес; по-друге, послуги не можна зберігати. Щоб впоратися з коливаннями попиту доводиться мати або надлишкові потужності, або „запас споживачів”, тобто створювати чергу. Черга покупців: може приймати фізичні образи, як на автобусній зупинці, у касі супермаркету, паспортному контролі на митниці і так далі, чи перетворюватися в систему призначень, коли розподіляються прийомні години. Виділяють три основні моделі транспортування та сервісу: