Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
165.38 Кб
Скачать
  1. Типи виробництва

Уся різноманітність виробленої продукції поділяється на складові частини, типи, що призводить до розгалуженості структури виробництва.

У залежності від призначення виробленої продукції виділяють:

  • виробництво засобів виробництва (тих засобів, що потім використовують в самому ж виробництві);

  • виробництво предметів споживання, споживчих товарів і послуг, використовуваних кінцевими споживачами.

Тип виробництва комплексна характеристика технічних, організаційних і економічних особливостей виробництва, обумовлена його спеціалізацією, обсягом і сталістю номенклатури продукції, а також формою руху продукції за робочими місцями..

Класифікація виробництва:

  1. За ознакою масштабності, абсолютної і відносної величини:

  • великомасштабне (характеризується значним обсягом випуску продукції);

  • дрібномасштабне (характеризується невеликим обсягом виробництва

певного продукту);

  1. За характером виходу і типом використовуваного процесу переробки ресурсів:

  • проектне (одиничне);

  • індивіду&тьне;

  • серійне (дрібносерійне чи замовлене і великосерійне);

  • масове;

  • безупинне.

Проектне (одиничне) виробництво носить неповторюваний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно тривалий час. Зазвичай кілька місяців чи років. Одиничний, тип виробництва характеризується виготовленням широкої номенклатури продукції в одиничних кількостях, що іноді повторюються через невизначені проміжки часу чи зовсім не повторюваних, на робочих місцях, що не мають визначеної спеціалізації (наприклад, лікар-терапевт, мшіяр).

Проект використовується, коли продукт дуже великий, складний, унікальний і часто в єдиному екземплярі (наприклад, особливо великі чи незвичайні будівельні проекти, розвиток чи просування нових товарів, космічні проекти, комплекс робіт з ліквідації наслідків аварій).

Індивідуальне виробництво пов’язане, з одного боку, зі створенням одиничних, досить унікальних зразків, з виконанням разових замовлень, що володіють вираженою специфікою. З іншого боку, індивідуальне виробництво постійно спостерігається в процесі освоєння нової продукції, поєднане з випуском перших дослідних зразків, що передують серійному і масовому виробництву. Цей процес вважається переривчастою технологічною системою, тому що тут виробляються малі обсяги продукції. Неритмічний процес найкраще відповідає продуктам індивідуального виробництва, коли продукт саме такої форми може ніколи більше не знадобитися. Приклади індивідуального виробництва: авторемонтна майстерня, публікація підручників, кондитерське виробництво, система охорони здоров'я й освіта, створення товарних запасів (одяг, автомобільні шини).

Серійне виробництво — це випуск продукції окремими серіями, групами (партіями), які можуть бути і великими та складатися з сотень чи тисяч виробів, і дрібними, що обчислюються десятками чи сотнями виробів. Великосерійний тип виробництва наближається за своєю характеристикою до масового, а дрібносерійний до одиничного типу виробництва. Приклади серійного виробництва: будівництво житлових будинків, однотипних закладів швидкого харчування, суднобудування, пов’язане з випуском декількох однотипних суден та ін.

Дрібносерійне (замовлене) виробництво - це виробництво малими партіями різноманітного асортименту різної продукції, що найчастіше вимагає різного набору і послідовності технологічних операцій. Цей тип процесу найбільше відповідає виробництву невеликих виробів, які можна виготовити за допомогою декількох етапів. Багато продуктів харчування виготовляються партіями. Прикладами такого виробництва можуть служити комерційні поліграфічні фірми, компанії, що працюють у літакобудуванні, металорізальні майстерні, а також заводи, що відпускають друковані плати за індивідуальним замовленням, приватні готелі.

Великосерійне виробництво — це випуск кожного виду продукції партіями при відносно стабільному асортименті на періодичній основі, або за замовленням клієнта Велика частина продукції випускається з засто­суванням однієї і тієї ж технологічної схеми. Кінцевий продукт досить стандартний. Цей процес можна вважати частково безупинним. Як приклад можна навести виробництво устаткування, електронних приладів і хімічних продуктів тонкого органічного синтезу. Приклади в сфері обслуговування: програми з масових щеплень; автоматичні машинні мийки, поштовий сервіс і підприємства швидкого харчування. Застосування такого типу процесів у сфері послуг більш обмежене, тому що обслуговування носить переважно індивідуальний характер.

Безупинний потік - це переробка чи подальша обробка неподільних матеріалів (наприклад, нафта, хімічні речовини, пиво, послуги: радіостанція, охорона кордонів). В даному випадку виробничий потік безупинний. Такі технології звичайно характеризуються високим рівнем автоматизації і являють собою одну інтегровану «машину», яка. щоб уникнути дорогих зупинок і запусків, повинна працювати 24 години на добу. Системи безупинного виробництва роблять великі обсяги високо стандартизованої продукції.

Масове виробництво - це виготовлення однотипної продукції у великих обсягах протягом тривалого часу. Масове виробництво охоплює випуск предметів масового виробничого, суспільного, сімейного, особистого споживання. До масового виробництва також можна віднести випуск і споживання широкого кола використовуваних матеріалів, енергоносіїв, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, запасних частин (автомобільні, тракторні заводи, підприємства будматеріалів; сервісні організації: автовокзал, торговий сервіс).

Тип виробництва впливає на особливості його організації, управління й економічні показники. Організаційно-технічні особливості типів виробництва впливають на економічні показники підприємства, на ефективність його діяльності. З підвищенням технічної озброєності праці і ростом обсягу випуску продукції при переході від одиничного до серійного і масового типів виробництва зменшується частка живої праці, зростають витрати, пов'язані зі змістом і експлуатацією устаткування. Це веде до зниження собівартості продукції і зміни її структури.