- •1.Поняття тп ,предмет і метод.
- •2. Система, функції та принципи транспортного права
- •3. Транспортні правовідносини,їх загальна характеристика
- •4. Вертикальні транспортні правовідносини
- •Система державних органів у сфері регулювання транспортних правовідносин.
- •Загальні засади ліцензування в сфері транспортної діяльності.
- •7. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
- •Умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів морським і річковим транспортом.
- •Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів та вантажів повітряним транспортом.
- •10.Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів залізничним транспортом.
- •2.1. Кваліфікаційні вимоги
- •11.Особливості транспортних засобів як об'єктів майнових відносин.
- •12.Правові титули на транспортні засоби.
- •2. Види володіння
- •Державна реєстрація водних транспортних засобів.
- •Судновий патент, судновий білет
- •Умови і наслідки реєстрації
- •Державна реєстрація повітряних транспортних засобів
- •Заява на реєстрацію повітряних суден
- •Реєстрація повітряного судна і виключення його з Реєстру державних повітряних суден України
- •Державна реєстрація автомобільних транспортних засобів
- •16.Державна реєстрація транспортних засобів на залізничному транспорті
- •17.Поняття, склад і система залізничного транспорту.
- •18.Планування перевезень вантажів залізничним транспортом (порядок формування та повноваження посадовіх осіб щодо коригування плану).
- •19.Довгостроковий (річний) договір на організацію перевезень вантажів залізничним транспортом: предмет, права та обовязки сторін.
- •22. Відповідальність у відносинах з перевезення вантажів залізничним транспортом
- •23. Правове регулювання обслуговування залізничних під'їзних колій
- •24. Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом
- •25,Загальні положення про автотранспорт:склад та управління
- •Вимоги до інфраструктури автомобільних шляхів сполучення
- •28. Правове регулювання перевезень пасажирів, багажу та пошти автомобільним транспортом
- •Поняття та види мореплавства (відкриття та умови функціонування лінії закордонного плавання).
- •Державного регулювання торговельного мореплавства.
- •31. Арешт суден (За Кодексом торгівельного мореплавства України)
- •32. Морський порт: поняття та правовий статус
- •33. Правове регулювання послуг з радіолокаційне проведення морських суден
- •Правове регулювання послуг з лоцманського проведення морських суден.
- •Морське агентування.
- •37.Договір фрахтування морського судна.
- •38.Договір морського буксирування
- •39. Договір морського страхування
- •40. Загальна аварія на морському транспорт (поняття порядок та розподіл збитків).
- •41. Відшкодування збитків на морському транспорті.
- •42. Поняття та види договорів морського перевезення вантажу.
- •44. Коносамент як перевізний документ Реквізити коносамента
- •Кількість примірників коносамента
- •Передача коносамента
- •Договір морського перевезення вантажу. Поняття договору морського перевезення вантажу
- •Доказ існування та зміст договору морського перевезення вантажу
- •Правовідносини перевізника і одержувача вантажу
- •Реквізити рейсового чартеру
- •Докази приймання вантажу до перевезення
- •Доказ укладення договору
- •Відмова пасажира від договору
- •Відмова перевізника від договору
- •Права пасажира
- •Відповідальність перевізника
- •47. Міжнародно-правове регулювання автомобільних пасажирських перевезень
- •48. Міжнародно-правове регулювання автомобільних вантажних перевезень
- •49. Міжнародно-правове регулювання залізничних вантажних перевезень
- •50. Міжнародно-правове регулювання морських вантажних перевезень
- •51. Міжнародно-правове регулювання повітряних вантажних перевезень.
- •Міжнародно-правове регулювання залізничних пасажирських перевезень.
- •Міжнародно-правове регулювання морських пасажирських перевезень.
- •54. Міжнародно-правове регулювання повітряних пасажирських перевезень.
- •55 Строки та порядок досудового врегулювання спорів
- •Претензії та їх реквізити.
- •57.Порядок предявлення позовів.
- •58. Комерційні акти на транспорті.
- •59. Поняття, структура та порядок використання повітряного простору України.
- •60. Державне регулювання діяльності авіації
- •Договір повітряного перевезення пасажирів.
- •64. Відповідальність сторін за договором повітряного перевезення вантажів.
- •65. Організаційно-правові засади виконання чартерних рейсів.
- •1. Загальні умови виконання чартерних рейсів українськими авіаперевізниками
- •2. Особливі умови виконання чартерних рейсів українськими авіаперевізниками
- •66. Правові засади організації польотів повітряних суден цивільної авіації літерними і підконтрольними рейсами.
- •67. Правове регулювання пошукових та рятувальних робіт на авіаціному транспорті
- •68. Організаційно-правові засади забезпечення аеронавігаційною інформацією
- •69. Авіаційне страхування
69. Авіаційне страхування
Авіаційне страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Добровільне авіаційне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що розроблюються страховиком. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. До виду добровільного страхування у сфері авіації згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування» можна віднести страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).
Обов'язкове авіаційне страхування здійснюється страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Авіаційного страхового бюро.
Обов'язкові види страхування зазначено у ст. 7 Закону України «Про страхування», серед яких: страхування від нещасних випадків на транспорті; авіаційне страхування цивільної авіації; страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.
Відповідно до ст. 103 ПК України повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов'язані страхувати:
— членів екіпажу та авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна;— власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна;
— свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту, а всі експлуатанти — третім особам не нижче за рівень, встановлений Урядом України.
Страхування при авіаційних роботах згідно зі ст. 105 ПК України здійснюють:
— замовник робіт, який зобов'язаний страхувати своїх працівників, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;
— експлуатант, який зобов'язаний страхувати свою відповідальність щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт.
Відповідно до «Положення про Авіаційне страхове бюро» Авіаційне страхове бюро (далі — Бюро) є юридичною особою, яка діє на підставі установчого договору, погодженого з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбою. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді, виконувати будь-які дії відповідно до угод, що не суперечать законодавству та установчому договору.
Основними завданнями Бюро є:
— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;
— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;
— організація співробітництва з підприємствами, їх об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;
— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології здійснення відповідних видів авіаційного страхування;
— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;
— збір, аналіз та опублікування статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;
— розроблення програм та методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;
— організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;
— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників;
— видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;
— представництво інтересів страховиків — членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.
Бюро створюється страховиками, які мають ліцензію на право здійснення обов'язкового авіаційного страхування та зареєстровані в Державному департаменті авіаційного транспорту відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України», орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро. Бюро створюється зазначеними страховиками шляхом укладення установчого договору. Страховики, які прийняли рішення про вступ до Бюро, подають заяви до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг призначає дату проведення загальних зборів засновників Бюро.
Прийом нових членів Бюро здійснюється шляхом подання страховиком заяви президенту Бюро про приєднання до установчого договору протягом п'яти днів після отримання ним ліцензії на право здійснення обов'язкового авіаційного страхування та підписання установчого договору, про що Бюро інформує Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбу протягом наступних п'яти днів. У разі відсутності інформації про вступ до Бюро протягом десяти днів з дня видачі ліцензії Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг анулює таку ліцензію.
Про намір вийти зі складу Бюро страховик повідомляє Бюро, Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг та Державіаслужбу і припиняє свою діяльність, пов'язану з укладенням договорів обов'язкового авіаційного страхування. При цьому страховик продовжує виконувати свої зобов'язання, взяті чинними договорами страхування.
