32. Морський порт: поняття та правовий статус

Морський порт є державним транспортним підприємством,призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів навідведених порту території і акваторії, а також перевезеннявантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Перелік морських портів України, відкритих для заходженняіноземних суден, визначається Кабінетом Міністрів України таоголошується в Повідомленнях мореплавцям.

На території порту можуть діяти підприємства та організаціївсіх форм власності, метою і видом діяльності яких єобслуговування суден, пасажирів і вантажів у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.

Морський порт не має права перешкоджати діяльності цих підприємств і організацій на території порту, а також втручатися вїх господарську діяльність, за винятком випадків, передбаченихзаконодавством України, установчими документами цих підприємств іорганізацій.

На території України існують торговельні, рибні та інші спеціалізовані морські порти.

Для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій: 1) забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден; 2) утримання у справному стані гідротехнічних споруд, засобів зв'язку і електрорадіонавігації, що перебувають у володінні порту; 3) утримання у справному стані засобів навігаційного устаткування на підхідних каналах і акваторії порту; 4) контроль і підтримання оголошених глибин; 5) визначення районів обов'язкового використання буксирів; 6) забезпечення виконання вимог чинного законодавства України щодо охорони навколишнього природного середовища; 7) надання допомоги потерпілим; 8) вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод (для нафтоперевантажувальних портів також вод, що містять нафту), сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів.

33. Правове регулювання послуг з радіолокаційне проведення морських суден

СЛУЖБА РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН (СРРС)

СРРС створюється Міністерством інфраструктури України відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України

Поняття служби регулювання руху суден

У районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден. 

Зона дії і порядок руху суден у зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. 

Під радіолокаційним обслуговуванням маються на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання. 

Перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові начальника морського порту і Повідомленнях мореплавцям. 

За межами територіального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.

Правовий статус служби регулювання руху суден

Служба регулювання руху суден діє відповідно до положення про службу регулювання руху суден, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Якщо зона дії служби регулювання руху суден охоплює акваторії кількох портів або узбережні води і вузькості (регіональна служба регулювання руху суден), порядок створення і підпорядкованість служби регулювання руху суден визначаються портами, що беруть участь у створенні такої служби, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Відмова служби регулювання руху суден від надання послуг судну

Якщо капітан судна, що проводиться за допомогою служби регулювання руху суден, не дотримується рекомендацій лоцмана-оператора служби регулювання руху суден, то лоцман має право відмовитися від продовження радіолокаційного проведення судна, що обов'язково фіксується за допомогою технічних засобів. Проте і після відмови від радіолокаційного проведення судна лоцман-оператор служби регулювання руху суден зобов'язаний залишитися на зв'язку з судном, і якщо капітану будуть потрібні відомості, необхідні для безпечного плавання, лоцман-оператор служби регулювання руху суден зобов'язаний подати їх. 

Якщо капітан зажадає, щоб лоцман-оператор служби регулювання руху суден поновив радіолокаційне проведення судна, його вимога має задовольнитися.