1. Попереднє ознайомлення з матеріалом або прослуховування з метою аналізу його змісту

Вчитель, прослухавши запис, повинен визначити чи відповідає зміст фонограми програмному матеріалу, який вивчається, чи допоможе він краще розкрити внутрішню суть окремих явищ і образів, які будуть вивчатися на даному занятті.

Якщо це так, то вчитель підбирає відповідний фрагмент, який він буде застосовувати.

2. Визначення доцільності використання прослуханого матеріалу

Доцільність використання визначається змістом запису, навчальною, виховною і розвиваючою метою заняття, віком та інтересами учнів.

Звукова інформація добирається лише тоді, коли визначена і вже відома навчальна, розвиваюча і виховна мета навчального заняття чи позанавчального виховного заходу. Якщо вона сприятиме досягненню триєдиної мети, то її слід використовувати, а якщо ж ні, то не потрібно.

В процесі попереднього прослуховування вчитель зобов’язаний враховувати вікові особливості учнів. Наприклад, якщо на магнітну стрічку записаний виступ, і досить цікавий, відомого вченого, то слід врахувати доступність його мови для учнів молодшого і середнього шкільного віку.

І нарешті, слід враховувати інтереси учнів. Якщо вони сприйматимуть без інтересу, то така звукова інформація ніякої користі для них не дасть. Не відбудеться поглиблення знань, розвитку і виховання учнів. Мета досягнена не буде.

3. Визначення форми заняття і місця звукової інформації в структурі заняття

Форма заняття залежить від змісту і форми звукової інформації. Якщо зміст відповідає програмі, то найдоцільнішою формою заняття є урок. Якщо зміст виходить за межі навчальної програми, глибоко і широко розкриває суть процесів або явищ, то доцільно використати її на заняттях предметного гуртка.

Звукозапис і радіопередачі в структурі заняття виконують певні функції. Вони можуть бути такими:

А. Джерелом нових знань. Це лекції з теорії предмета, бесіди вчених, письменників, методистів з найскладніших тем курсу, радіоекскурсії у творчу лабораторію вченого.

Б. Ілюстрацією до розповіді вчителя: уривки з спектаклів, виконання творів майстрами художнього читання, музичні вставки, записи співу пташок тощо.

В. Самостійною творчою роботою учнів на занятті: складання планів, конспектів, тез до матеріалів передачі, аналіз незнайомих фактів та їх оцінка.

В залежності від цього ми вибираємо те місце на конкретному занятті, де буде використовуватись звукова інформація. Вона може звучати на початку, всередині і наприкінці заняття.

Замість вступного слова учням можна запропонувати магнітофільм, присвячений письменнику чи вченому.

В зв’язку з тим, що звукова інформація знаходиться найближче до слова вчителя, у відповідних ситуаціях вона може замінити вчителя. Мова йде про таку ситуацію, коли звукозапис використовується, як джерело нової навчальної інформації. Тут запис може розповісти про життя письменника, вченого, про історію наукового відкриття, дати аналіз тексту, історичного документу, а інколи повністю викласти зміст наукового питання.

4. Вибір головного методу

В процесі використання звукової інформації вчитель може використовувати різноманітні методи. Проте, на кожному етапі навчального заняття мусить бути провідний метод, який забезпечив би досягнення поставленої триєдиної мети.

До таких методів можна віднести такі: бесіда, розповідь, пояснення, ілюстрація. Вони вибираються в залежності від змісту звукової інформації, її місця в структурі заняття, вікових особливостей учнів, мети заняття, а також деяких інших факторів, які впливають на вибір методів навчання.