84 Програмне забезпечення спеціального призначення в логопедії(види, загальна характеристика).

На сьогоднішній день комп'ютер в роботі логопеда може забезпечити слідуючи перваги:

- наявність цікавого зворотного зв'язку для дитини;

- швидке встановлення емоційного контакту з дитиною; 

- вибір, дозованість і контроль інформації (на відміну від перегляду

телевізійних програм);

- можливість проведення порівняльної діагностики дітей будь-яких міст і регіонів:

       1) виявлення територіальних особливостей, пов'язаних з впливом 

         зовнішніх чинників (економічних, екологічних, етнічних тощо); 

       2) оцінювання якості роботи логопедів;

- можливий переніс частини комп'ютерної логотерапевтичної роботи в домашні умови, що веде до регулярної та спрямованої роботи з дитиною;

- дистанційна робота з дитиною завдяки всесвітньої мережі Інтернет;

- вибір і виготовлення різноманітного якісного дидактичного матеріалу.

Спроби застосувати комп'ютер в роботі логопеда ведуться давно. Ще в 70 - 80-ті роки в колишньому СРСР в свій час знаходилися засоби для досліджень та серійного виробництва приборів візуального контролю мовлення для слабочуючих "ВИР”,  "И-2" та інші. Однак недосконалість та приблизність технологій того часу насправді подолано тільки з появою комп'ютерів та цифрової техніки. Технологічну першість з базою персонального комп'ютера можна сміливо дати корпорації ІВМ, яка в 1987-89 роках представила до уваги зацікавленій професійній    громадськості  логопедів    США    настільну    систему    "Speech Viewer" ("Видиме мовлення"). Не дивлячись на високу ціну (2600-3150$ в різницю) і завдяки централізованим закупкам в 1991-1993 роках на території СНД було приблизно біля 100 комплектів подібного обладнання, яке успішно працює і в наш час.   Ця розробка була  настільки  приваблива  і  так вписувалась  в  початок „комп’ютерної революції", що породила цілий ряд спроб повторити успіх ІВМ не тільки за кордоном, але й на території СНД. Найбільш відомі з російських: „Речевой калейдоскоп"- НПО "КАСКОД" - С.-Петербург; "Филиппок" - КУДИЦ -Москва; "КОСПР" - Мінськ. Практично всі вони використовували нестандартні зовнішні устрої   обробки мовлення, що заміняли сучасні звукові карти, оскільки стандартні звукові карти були досить дорогами. Не має сенсу вдаватися в технічні подробиці конструктивних особливостей, слід лише відмітити, що всі вони в тому чи іншому ступені були аналогами розробок ІВМ. В наш час з російських розробок пропонуються до поставки тренажери "Дельфа" - Москва, "Учимся говорить” ("Вчимося говорити") - С.-Петербург та білоруський "Визуальный тренажер произношения" ("Візуальний тренажер вимови") - Мінськ. І хоча їх не назвеш найсучаснішими засобами, оскільки в комп'ютерному світі, що швидко змінюється, навіть рік - це дуже багато, тим не менш вони залишаються найдоступнішими для вітчизняної системи спеціального навчання засобами.

Що ж піддається візуалізації в такому складному з фізичної точки зору явищі  як  людське  мовлення?   (Звичайно   ж,   мова  йдеться  про  експресивне мовлення). Зрозумілість, виразність, розбірливість, темп, інтонація, швидкість - ці характеристики мовлення мають безпосереднє втілення у фізичних явищах і не піддаються об'єктивному виміру. Якщо розглядати персональний комп'ютер як універсальний вимірювальний прилад, а в нього є для цього всі засоби, то можна говорити про найбільш вдале технічне рішення для задач візуалізації мовлення. Отже, зрозумілість, виразність, розбірливість мовлення базується на здатності людини продукувати та поєднувати фонематичні ланцюжки звуків, прийняті та  загальновживані в певному мовному середовищі. Фонема чи звук мовлення в  єдиному ізольованому варіанті має, як мінімум, три об'єктивні характеристики,  прямо пов'язані з фізикою звука: амплітуда чи гучність, з якою вимовляється  звук, спектр частот чи тембр, який присутній в звуці, а також тривалість, тобто час за який цей звук було вимовлено. Всі ці складові так чи інакше завжди були предметом логопедичної практики при різних порушеннях мовлення, як зрештою й інші   вищеназвані   характеристики,   присутні   в   мовленні   -  темп,   інтонація, швидкість. Останні відображають більш глобальні проміжки мовлення, такі як висловлювання  чи  фраза.  При  цьому  вони  також  можуть  бути  об'єктивно вимірними   на   предмет   швидкості   вимови   окремих   слів   за   хвилину   чи підвищення/зниження інтонаційного ряду. І це, можливо, всі найбільш значимі характеристики мовлення як фізичного явища. Всі ці характеристики мовлення можна з успіхом використовувати для створення візуальної опори різним розвиваючим вправам і безпосередньо живого мовлення, що і реалізовано в рахованих вище розробках у вигляді ігрових та розвиваючих модулів, спрямованих на корекцію тих чи інших проблем мовлення. Однак порушення мовлення настільки різноманітні, а методичні підходи настільки різнопланові, що навряд чи можна виділити будь-яку універсальну методику яку можна було б покласти в основу автоматизованого, комп'ютерного підходу до корекції мовленнєвих порушень. Власне тому всі розробки можна вважити допоміжними засобами логопедичної роботи, при цьому більшість цих засобів є досить унікальними та надзвичайно ефективними. В руках у спеціаліста, який творчо працює, вони здатні в декілька разів прискорити формування та корекцію необхідних компонентів мовлення.

В наш час широке розповсюдження отримують різноманітні комп'ютерні програми, які використовують технології візуалізації мовлення

Програмно-апаратний   комплекс   "Speech Viewer—  3"   є   розробкою найвідомішої в комп'ютерному світі фірми ІВМ; Він призначений для корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які мають порушення звуковимови, голосоутворення, слуху, порушення сенсомоторних функцій мовлення. 14 модулів програми, що включені в комплект, дозволяють працювати як з дітьми, так і з дорослими пацієнтами. Ідея візуального контролю та ігровий принцип роботи дозволяють прискорити роботу по формуванню навичок мовлення. В кожному з ігрових модулів програми мається по 4 різних анімаційних заставки, що виключає ефект пересичення в роботі з пацієнтами та сприяє мотиваційній готовності дитини до занять.

"Визуальный тренажер произношения" ("Візуальний тренажер вимови") програма, яка розроблялась в Республіканському науково-методичному центрі білоруського   державного   педагогічного   університету   імені   Максима   Танка „Sресіаl еducation technologies”  ("Спеціальні освітні технологі”) як більш доступий за  вартістю аналог версій програми "Speech Viewer". Розробка містить шість модулів, які розраховані на використання логопедами, вихователями, батьками дітей із проблемами мовлення. Функціонально ці модулі потребують від комп’ютера менших ресурсів, ніж програма „Speech Viewer"  в цілому. На відміну від програми "Speech Viewer - 3" програма "Визуальный тренажер произношения" не має технології розпізнавання мовлення і може використовуватись з більш дешевим мікрофоном і платою обробки мовленнєвих сигналів. До заслуг можна також віднести невимогливість до ресурсів комп'ютера. Він працює з під ОС DOS навіть на машинах з тактовою частотою 80МГц.

Оскільки програма " Визуальный тренажер произношения" є аналогом версій програми "Speech Viewer - 3" ("Видимая речь - 3"), то і модулі її мають співзвучні назви, а саме: "Наявність звука", "Гучність", "Включення голосу", "Висотні вправи", "Спектр звука". Вони забезпечують виконання таких самих функції і операцій, що і модулі програмно-апаратного комплексу "Speech Viewer - 3”. Змінюються лише анімаційні заставки. Модуль "Запис звука" дозволяє записувати та   відтворювати   з   візуальним   контролем   невеликі   проміжки   мовлення. В останньому модулі також передбачено виділення фрагмента мовлення із загального запису та його прослуховування.

Підводячи підсумок, на сьогоднішній день умовно можна виділити слідуючі напрямки використання сучасних комп'ютерних технологій логопедами. Для зручності сприймання пропонується розглянути наступну схему.