- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Характеристика постіндустріального суспільства.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Економічна думка стародавнього світу.
- •Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди д. Рікардо.
- •Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •Нова історична школа.
- •Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса.
- •Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •Австрійська школа маржиналізму.
- •Економічні погляди ф. Менгера.
- •Лозаннська школа маржиналізму.
- •А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •Основні течії традиційного американського інституціоналізму.
- •Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Прусський шлях - шлях повільного, еволюційного перетворення феод землеробства в капіталістичне. Мав місце в умовах відсутності вільних земель і хар-вався збереженням феод пережитків.
Після ліквідації фортечної залежності селян частина їх земель за борги відрізалася на користь поміщика. Малоземельний селянин, що був не в змозі прокормити свою родину, змушений був обробляти землю поміщика. За це він одержував у користування невелику земельну ділянку. Поміщик не застосовує ні постійного, ні перемінного капіталу на своїй земел ділянці. Процес виробництва на його землі здійснюється працею й інвентарем селянина.
Такі форми господарства хар-ні були після скасування кріпосного права в Пруссії. В ост третині XVIII в. у Німеччині прискорився процес обезземелювання селянства. Внесок селянських дворів у Пруссії став масовим. Розширення дворянського землеволодіння за рах присвоєння селянських земель особливо підсилилося наприк XVIII ст. Одночасно підсилюється фортечна залежність. Селяни були позбавлені всяких цивільних прав і не могли без дозволу поміщика іти в інше місце.
Падіння кріпосного права в Німеччині відбулося пізніше, ніж у розвин країнах Зах Європи. Ліквідація кріпосного права тут була поступово здійснена "зверху", шляхом урядових реформ. Тому звільнення с/г Німеччини від феод пережитків носило затяжний характер.
Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Американський шлях капіталізму в с/г — це шлях революційного перетворення феод землеволодіння в капіталістичне, це шлях розвитку фермерських господарств, на відміну від європейських держав — без великого землеволодіння вчорашніх феодалів, без пережитків феодалізму. Він розпочався із «Закону про гомстеди» (1862 р.), за яким кожний громадянин США міг отримати практично безплатно ділянку землі в 70 га. при умові, що буде використовувати її для ведення фермерського господарства. Такі ділянки були названі гомстедами. В результаті американський фермер весь до-хід використовував для підвищення технічного рівня свого господарства. Перевага селянського шляху буржуазного розвитку зв'язана з революційним руйнуванням старих відносин, зі звільненням селянина і селянського землеволодіння від усяких пережитків кріпосництва.
Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
З сер XVIІ ст. мануфактура стає панівною формою виробництва, охоплюючи все більшу кількість випуску різних видів товарів та поглиблюючи міжнар поділ праці. Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Розрізняли розсіяну мануфактуру і централізовану. В Англії в осн переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобуд мануфактури; у Німеччині - гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії - текстильні та суднобудівельні.
Розвиток мануф вир-ва викликав погіршання умов праці робітників, збільшення тривалості роб дня, застосув жіночої та дитячої праці, зниж реал зароб платні. Значний внесок у розв мануф виробництва зробили перші бурж революції в Зах Європі. Вони створ умови для приходу до політ влади буржуазії, яка прийняла закони, спрямовані на подальший розв мануф виробництва, розшир торгівлі, фінанс справи, на ліквідацію феод пережитків. Осн напрямок діяльності буржуазії – створення сприятливих умов для розв мануфактур.
Суттєвий вплив на розв мануф вир-ва мала буржуазна революція в Англії. Вона сприяла остаточній ліквідації феодалізму. Активною антифеод була ек політика французької буржуаз революції. Вона скасувала податкові привілеї дворян, ліквід регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, розв’язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі.
У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінанс сист. Політика торгов балансу та розшир торгових зв’язків між країнами набуває великого значення. Активно проводили політику протекціонізму спрямовану на захист законами та правилами промисловості та внутріш ринку країн від проникнення на нього іноз товарів. Поряд з цим розвив ринк відносини; значних обсягів набуває внутріш та зовніш торгівля, яка сприяє розширенню мануф вир-ва, яке заклало підвалини для переходу до індустр сусп.