- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Характеристика постіндустріального суспільства.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Економічна думка стародавнього світу.
- •Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди д. Рікардо.
- •Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •Нова історична школа.
- •Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса.
- •Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •Австрійська школа маржиналізму.
- •Економічні погляди ф. Менгера.
- •Лозаннська школа маржиналізму.
- •А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •Основні течії традиційного американського інституціоналізму.
- •Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
Місто вище.
В ХІ-ХІІ ст. міста Європи досягли значного економічного розвитку, зріс добробут їхніх жителів, майже повністю зникла зовнішня загроза. Відтоді міщанство почало домагатися більших прав, що призвело до загострення протиріч між жителями міст і феодалами. В ХІ-ХІІ ст. у країнах Зах. Європи прокотилася хвиля комунальних революцій, внаслідок яких міста добивались незалежності від феодалів та самоврядування. Утворювалися міста – комуни або міста – держави, які мали повну свободу, власні органи управління (виборний муніципалітет, судочинство тощо). Провід у місті мала рада, яку вибирали мешканці міста. Вона складалася найчастіше з 12 або 24 радних і бургомістра або мера. Рада видавала закони міста, вела адміністрацію, дбала про оборону, розвиток промисловості й торгівлі, підтримувала відносини з іншими містами. Міста мали свої правні кодекси. Доступ до міст був широко відкритий для нових громадян. Хто прожив у місті один рік і один день, той міг розраховувати на охорону з боку міського уряду.
Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
Епоха ВГВ — період, з XV ст до XVII, в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торг партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі.
Осн ек передумови ВГВ: зрушення у розв продукт сил Зах Європи, початок розкладу феод та зародження капіталістичної систе, які наприкінці XV ст. дістали прояв у сф матер виробництва, зростанні товарно-грош відносин і розширенні ринку; бурхливий розв промисловості, зрост товарності с/г; ускладнення грош обігу та посил ролі торгов бірж; криза середземноморської торгівлі, розширення потреб в благородних металах дворянства ; зростання цінності металів, особливо золота в суспільній свідомості, спалах жаги дорогих металів; досягнення в науці і техніці.
Завоювання Туреччиною Південно-Середземномор та Азовсько-Чорномор басейнів і феод роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиц торгов шляхів та перетворили арабів у монополістів посередників. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку дрогоцінних металів.
Значення ВГВ для європейської та світ економіки: розширилася територ сфера обігу; виникли ек зв'язки між найвіддаленішими землями різної матер культури; до кінця XVI ст. площа відомої європейцям поверхні Землі збільшилася в 6 р; розширився торг асортимент за рахунок нових товарів; різко збільшився обіг рідкісних товарів - рису, цукру, прянощів; центр торгівлі переміщується в Атлантичний, Індійський, а пізніше - Тихий океани; відбувається становлення світ ринку.
Наслідки: формування колоніальної системи; здійснення революції цін; прискорення первинного нагромадження капіталу; переміщення центру посилення нових тенденцій в ек політиці європейського абсолютизму; створення основи для виникнення міжнарод поділу праці та світ господарства.