- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Характеристика постіндустріального суспільства.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Економічна думка стародавнього світу.
- •Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди д. Рікардо.
- •Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •Нова історична школа.
- •Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса.
- •Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •Австрійська школа маржиналізму.
- •Економічні погляди ф. Менгера.
- •Лозаннська школа маржиналізму.
- •А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •Основні течії традиційного американського інституціоналізму.
- •Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
Німецька істор школа представляє собою гол єретичний напрямок в ек науці XIX ст. Особливості: а) негат ставл до будь-яких спроб створ універсальної ек теорії б) до абстрактно-дедукт методів аналізу г) трактув народ госп-ва як єдиного цілого д) негат ставл до концепції ек людини е) тракт госп-ва як однієї з частин соц життя ж) розуміння госп-ва як еволюційної сист, що проходить різні стадії з) прихильне ставл до держ втручання. Принципи: послідовне дотримання історичного методу; еволюціонізм; врахування національної економічної самобутності; економічна роль держави; періодизація економічного розвитку.
1 етап (40-60-х р. XIX) - «Стара істор школа»; осн автори - В. Рошер, Б. Гільдебранд, К. Кніс.
2 етап (70-90-і р. XIX) - «Нова істор школа»; осн автори - Л. Брентано, Г. Шмоллср, К. Бюхер.
3 етап (перша трет XX) - «Новітня істор школа»; автори - В. Зомбарт, М. Вебер, А. Шпітхоф.
Ідеолог «старої» є Ф. Ліст (1789-1846). Критикуючи принцип необмеж свободи в міжнар торгівлі, наполягав на необхідності розв таких галузей, які в даний момент не витримали б конкуренції із закордону. Втрату цінностей він пропонував розглядати як плату за промис виховання нації і рекоменд для захисту вітчиз вир-ва використ високі митні збори на імпортні товари.
Представники "Молодої істор шк" продовжили традиції "старої" в запереч ролі наук абстракцій і в схильності до простого збирання фактичного матеріалу. Критикуючи позицію представників класичного напряму в питанні зняття всіх обмежень на свободу ек діяльності, вони зазначали, що не існ чисто ек процесів, вони завжди регулюються звичаями або правом. Принципи: врахування соціальних, правових,інших неекономічних факторів на ек розвиток; впровадження етичного методу; розробка консервативного (Шмолер) та ліберально – реформістського (Брентано) варіантів соціально – економічної політики.
Особливості предмета та методології історичного напряму.
Осн методолог засади формув як альтернатива методології класичної школи: 1) теорії мали комунітарний характер, тобто виходили з розуміння «економічної людини». Щоправда, вона для них так само була і виробником, і споживачем, але належала до певної нації, і повинна була свої інтереси узгодж з інтересами всієї нації. Натомість класики розглядали індивіда як частину глобал світу, де відносини впорядковуються ек законами, без втручання держави. 2) предмет політек вбачала в дослідж народ госп-ва певної країни. 3) використовувала істор метод дослідж - коли йдеться про нац сусп як певну істор спільність людей, то необх враховувати, який саме потенціал має в своєму розпорядж нація і якими способами вони формув.
Керуючись істор методом, в основу аналізу покладали позаек чинники як визначальні. Представники істор шк, критикуючи теорет засади класиків, водночас користувалися деякими з них. Лідером істор шк був В. Рошер. У 1843 р. він ставить завданням доповнити й розв теорію клас школи і вплинути на формув нац політики. Іншим представником був Б. Гільдебранд. Його осн праця «Політична ек сучасного і майбут» мала на меті - відкрити шлях для осн істор погляду в політек і перетворити її на теорію ек розвитку народів. Політек, на його думку, мала бути наукою про закони ек розвитку нації.