
- •Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних наук.
- •Теоретико-методологічні засади курсу «Історії економіки та економічної думки».
- •Характеристика наукових підходів до періодизації економічної історії.
- •Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства. Неолітична революція.
- •Етапи господарського розвитку первісного суспільства.
- •Перехід від привласнювального до відтворювального господарства.
- •Риси економіки первісної доби. Розпад первіснообщинного ладу.
- •Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу. Характер грецького рабовласництва.
- •Причини розпаду та падіння пізньої Римської імперії.
- •Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •Форми феодального землеволодіння та причини їх виникнення.
- •Закріпачення селянства, форми феодальної ренти та їх еволюція (xiі-XV ст.)
- •Основні риси феодального господарства та його галузева структура.
- •Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.
- •Значення цехової організації. Торгові гільдії.
- •Економічна роль феодального міста у становленні ринку. Комунальні революції.
- •Передумови, суть та соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела та результати.
- •Аграрний переворот в Англії та його наслідки.
- •Особливості виникнення і розвитку капіталізму в Німеччині (кінець XVIII-1871 р.).
- •Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •Особливості розвитку мануфактурного виробництва в країнах Європи.
- •Промисловий переворот в Англії, його передумови та хід.
- •Особливості промислового перевороту в країнах Європи.
- •Об’єднання німецьких земель та причини економічного піднесення в 1871-1914 рр.
- •Економічні наслідки громадянської війни у сша 1861-1865 рр.
- •Модернізація Японії та перебудова господарства в кінці хіх – на початку хх ст.
- •Провідні фактори розвитку економічно розвинутих країн у другій половині хх ст.
- •Характеристика постіндустріального суспільства.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Економічна думка стародавнього світу.
- •Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.
- •Економічні погляди та політика раннього та пізнього меркантилізму.
- •Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •Школа фізіократів. Економічні погляди ф. Кене.
- •А. Сміт як засновник теоретичної системи класичної політичної економії.
- •Економічний лібералізм а. Сміта в теорії та економічній політиці.
- •Розвиток англійської класичної політекономії в першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди д. Рікардо.
- •Економічні погляди т.Р. Мальтуса.
- •Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
- •Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
- •Зміст та етапи розвитку історичного напряму в політичній економії.
- •Особливості предмета та методології історичного напряму.
- •Національна система політичної економії ф. Ліста.
- •Нова історична школа.
- •Теоретико-методологічний внесок новітньої історичної школи.
- •Історичні умови виникнення та особливості методології марксизму.
- •Розробка к.Марксом проблем політичної економії в “Капіталі”.
- •Трудова теорія вартості, теорія капіталу та додаткової вартості к. Маркса.
- •Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.
- •Основні етапи здійснення маржинальної наукової революції.
- •Австрійська школа маржиналізму.
- •Економічні погляди ф. Менгера.
- •Лозаннська школа маржиналізму.
- •А.Маршалл як засновник неокласики та його внесок в економічну науку.
- •Особливості методології та теоретичні джерела інституціоналізму.
- •Основні течії традиційного американського інституціоналізму.
- •Криза неокласики та причини кейнсіанської наукової революції.
- •Зміст кейнсіанської наукової революції.
- •Макроекономічна теорія Дж.М. Кейнса.
- •Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса.
- •Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.
- •Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога сучасного монетаризму.
Теоретичні погляди ж.Б. Сея.
Жак Батист Сей (1767-1832). На світогляд Сея величезний вплив справила буржуазна революція у Франції 1789 р. Його основним твором є "Трактат політичної економії, або Простий виклад способу, яким утворюються, розподіляються і споживаються багатства" (1803 р.). У 1828- 1829 рр. вийшла його праця "Повний курс практичної політичної економії", яка стала підсумком всього життя Сея.
У "Законі ринків" - це провідна ідея у вченні Сея - стверджується, що обмін продукту на продукт автоматично веде до рівноваги між купівлею і продажем.
На думку Сея, сукупний попит і сукупна пропозиція завжди зрівнюються, або, іншими словами, вартість створених товарів виражається сукупними прибутками, на які й купуються товари за вартістю, тому кризи надвиробництва в ринковому господарстві неможливі. Він припускав лише можливість надвиробництва окремих товарів.
З першою частиною цього твердження можна погодитися, оскільки попит породжує пропозицію, але друга частина себе не виправдала. Цей закон правильний, якщо вважати, що гроші лише знаряддя обміну, але в ринковій грошовій економіці можливе надвиробництво - надлишок пропозиції над грошовим попитом. Справа в тому, що розвиток товарного обміну посилює суперечність між вартістю і споживною вартістю, приводить до виокремлення грошей як товару особливого роду, до виникнення розриву між актами купівлі та продажу.
Формуючи закон вартості, Сей виходив з таких справедливих тверджень:
o збут одних товарів позитивно впливає на збут інших. Успішна торгівля в одній галузі дає кошти для купівлі продукції інших галузей;
o чим більше товаровиробників, тим більший збут продуктів;
o за підтримки споживачів (регулювання рівня заробітної плати) відбувається розвиток виробництва, оскільки збільшується платоспроможний попит.
Економічні переконання Сея зводяться до твердження, що діяльність підприємців і робітників є єдиним джерелом багатства.
Рівноправними чинниками створення вартості Сей вважав землю, працю і капітал. Відповідно до трьох основних джерел він виділив три види прибутку: заробітна плата (за працю), відсоток (плата за капітал) і рента (плата за землю).
Грошам Сей відводив роль засобу обміну, оскільки людям потрібні не гроші, а те, що на них купують.
Вартість, за Сеєм, залежить:
o від корисності товару;
o витрат на виробництво товару;
o попиту (пряма залежність) і пропозиції (обернена залежність).
Із зазначеного можна зробити висновок, що Ж.Б. Сей відмовився від трудової теорії вартості А. Сміта.
Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).
Мальтус виокремив платоспромож попит як важл фактор вирішення проблем реалізації. Висунув свою т. реалізації - у межах сусп, що склад з капіталістів та найманих робітників, неможливо повністю реаліз сукуп продукт, оскільки попит завжди буде недостатнім для придб усієї маси товарів. Внаслідок виникає проблема реалізації тієї частини сукуп продукту, у якій втілено прибуток. Тому Мальтус визнавав можливість заг криз надвиробництва, пов’язуючи їх з труднощами реалізації виготовленого продукту.
Розв’язання проблеми реалізації створ надлишк продукту пов’язував з теорією „третіх осіб”. Суть - проблеми реалізації та заг криз надвир-ва за умов капіталізму можуть бути вирішені за рах невиробничого спож „третіх осіб” (держ службовці, землевласники, священики, військові). Ці соц верстви населення купляють, нічого не виробляючи, роблячи можливим реалізацію прибутку капіталістів. Вони отримують доходи і створ додатк попит на вироблені товари.
Гол ідея "закону Сея" - при досягненні і дотрим усіх принципів ек лібералізму вир-во буде забезпечувати адекватне спож. Цей закон вплинув на погляди представників клас політек й разом з цим його визнавали ще й економісти багатьох інш шкіл ек думки до поч XX ст.