47. Теоретичні погляди ж.Б. Сея.

Жак Батист Сей (1767-1832). На світогляд Сея величезний вплив справила буржуазна революція у Франції 1789 р. Його основним твором є "Трактат політичної економії, або Простий виклад способу, яким утворюються, розподіляються і споживаються багатства" (1803 р.). У 1828- 1829 рр. вийшла його праця "Повний курс практичної політичної економії", яка стала підсумком всього життя Сея.

У "Законі ринків" - це провідна ідея у вченні Сея - стверджується, що обмін продукту на продукт автоматично веде до рівноваги між купівлею і продажем.

На думку Сея, сукупний попит і сукупна пропозиція завжди зрівнюються, або, іншими словами, вартість створених товарів виражається сукупними прибутками, на які й купуються товари за вартістю, тому кризи надвиробництва в ринковому господарстві неможливі. Він припускав лише можливість надвиробництва окремих товарів.

З першою частиною цього твердження можна погодитися, оскільки попит породжує пропозицію, але друга частина себе не виправдала. Цей закон правильний, якщо вважати, що гроші лише знаряддя обміну, але в ринковій грошовій економіці можливе надвиробництво - надлишок пропозиції над грошовим попитом. Справа в тому, що розвиток товарного обміну посилює суперечність між вартістю і споживною вартістю, приводить до виокремлення грошей як товару особливого роду, до виникнення розриву між актами купівлі та продажу.

Формуючи закон вартості, Сей виходив з таких справедливих тверджень:

o збут одних товарів позитивно впливає на збут інших. Успішна торгівля в одній галузі дає кошти для купівлі продукції інших галузей;

o чим більше товаровиробників, тим більший збут продуктів;

o за підтримки споживачів (регулювання рівня заробітної плати) відбувається розвиток виробництва, оскільки збільшується платоспроможний попит.

Економічні переконання Сея зводяться до твердження, що діяльність підприємців і робітників є єдиним джерелом багатства.

Рівноправними чинниками створення вартості Сей вважав землю, працю і капітал. Відповідно до трьох основних джерел він виділив три види прибутку: заробітна плата (за працю), відсоток (плата за капітал) і рента (плата за землю).

Грошам Сей відводив роль засобу обміну, оскільки людям потрібні не гроші, а те, що на них купують.

Вартість, за Сеєм, залежить:

o від корисності товару;

o витрат на виробництво товару;

o попиту (пряма залежність) і пропозиції (обернена залежність).

Із зазначеного можна зробити висновок, що Ж.Б. Сей відмовився від трудової теорії вартості А. Сміта.

48. Теоретична розробка проблеми ринків та реалізації в класичній політичній економії (т.Р. Мальтус, ж.Б. Сей).

Мальтус виокремив платоспромож попит як важл фактор вирішення проблем реалізації. Висунув свою т. реалізації - у межах сусп, що склад з капіталістів та найманих робітників, неможливо повністю реаліз сукуп продукт, оскільки попит завжди буде недостатнім для придб усієї маси товарів. Внаслідок виникає проблема реалізації тієї частини сукуп продукту, у якій втілено прибуток. Тому Мальтус визнавав можливість заг криз надвиробництва, пов’язуючи їх з труднощами реалізації виготовленого продукту.

Розв’язання проблеми реалізації створ надлишк продукту пов’язував з теорією „третіх осіб”. Суть - проблеми реалізації та заг криз надвир-ва за умов капіталізму можуть бути вирішені за рах невиробничого спож „третіх осіб” (держ службовці, землевласники, священики, військові). Ці соц верстви населення купляють, нічого не виробляючи, роблячи можливим реалізацію прибутку капіталістів. Вони отримують доходи і створ додатк попит на вироблені товари.

Гол ідея "закону Сея" - при досягненні і дотрим усіх принципів ек лібералізму вир-во буде забезпечувати адекватне спож. Цей закон вплинув на погляди представників клас політек й разом з цим його визнавали ще й економісти багатьох інш шкіл ек думки до поч XX ст.