1921 Р. Ррфср і усрр з одного боку та Польща – з іншого уклали

Рижський мирний договір. Польща визнала Радянську Україну, а більшо_

вицька влада – приєднання до Польщі західноукраїнських земель.

Нові терміни і поняття

Ультиматум – категорична, остання вимога, зафіксована в дипломатичному

або будь_якому писаному документі чи в усній формі, яка супроводжується

погрозами.

Продрозкладка – система державних заготівель сільськогосподарських про_

дуктів, встановлених радянською владою в 1918_1921 рр., за якою насильницьким

шляхом вилучалися у селян «залишки» хліба і встановлювалися «тверді ціни» на

них.

253

Тема 7. Україна у передвоєнні роки та

В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

63. Нова економічна політика та

ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

На початку 20_х рр. ХХ ст., після завершення української національ_

ної революції, перемоги більшовицької партії на чолі з В.І.Леніним у

громадянській війні та розгрому іноземної інтервенції в Росії, надії на

світову пролетарську революцію стали марними. Соціально_економічне

та суспільно_політичне становище в РСФРР, як і в УСРР, було важким.

Економіка України зазнала збитків внаслідок світової війни та револю_

ційних дій у розмірі 12 млрд. золотих руб., промислове виробництво

знизилося до 1/10 довоєнного рівня. Криза транспортної інфраструктури

призвела до того, що найважливіші промислові центри виявилися відріза_

ними від центральних районів. Сільське господарство зазнало значних

втрат: скоротилася кількість робочої худоби та реманенту, а звідси і

посівних площ до 16 млн. га (на 20 %). Становище селян в умовах

«воєнного комунізму» ставало дедалі безвихіднішим, голод 1921–1923 рр.

його тільки погіршив. Від початку 1921 р. селянські повстання проти

більшовицької влади охопили більшість регіонів України. Радянська

влада використовувала частини регулярної армії проти повсталих селян.

Проте, це становило небезпеку для політичного режиму, адже армія

складалася переважно з селян. Тому більшовицькому керівництву слід

було шукати виходу з цієї кризової ситуації.

На Х з’їзді РКП (б) у березні 1921 р. було проголошено перехід до

нової економічної політики (надалі – неп), яку було запроваджено на

зміну політиці «воєнного комунізму». Передбачався комплекс заходів,

серед яких – заміна продрозкладки продподатком, використання товар_

но_грошових відносин, кооперування виробників, запровадження гос$

прозрахунку тощо. Капіталістичні елементи тимчасово допускалися в

економіку. У промові на Всеросійській продовольчій нараді 16 червня

1921 Р. В.І.Ленін допустив можливість торгівлі не тільки в місцевому

господарському обороті, а й у масштабах усієї країни. Керівники дер_

жави вважали, що все це посилить особисту зацікавленість у результатах

праці. Появу непу зумовила необхідність налагодити еквівалентний обмін

продукцією між містом і селом, створити сприятливі умови для відбу_

дови господарства. Спочатку неп розглядався більшовицькими лідерами

як тактичний хід, тимчасовий відступ, лише згодом – як один з мож_

ливих шляхів до соціалізму. В історичній літературі сьогодні погляди

Леніна щодо цього поділяють на «ранньонепівські» та «пізньонепівські».

254

Протягом 1921 _1922 рр. формувалася непівська модель організації

суспільства, яка базувалася на концепції шляху до соціалізму через

державний капіталізм в умовах пролетарської держави. Її складовими

частинами були в політичній сфері – жорсткий однопартійний режим,

в економіці – адміністративно_ринкова система господарювання. Прин_

циповими факторами економічного розвитку країни ставали: державна

монополія в зовнішній торгівлі, державна власність на велику та значну

частину середньої промисловості, торгівлю, транспорт; госпрозрахунок

у промисловості, діючий в обмеженому вигляді лише на рівні трестів,

що перебували у власності держави; гальмування розвитку крупного

індивідуального господарства на селі.

Відповідно до рішень Х з’їзду, РНК УСРР видав декрет про норми

та розмір податку. Загальна сума податку становила 126 млн. пуд. зерна

замість 180 млн. пуд. згідно з продрозкладкою. Влада офіційно відмов_

лялася від практики реквізицій під час хлібозаготівель. За короткий час

сільськогосподарська кооперація в Україні зосередила в своїх руках знач_

ну частину товарної продукції: до 37 % планової заготівлі зерна і майже