1941 Р., який має назву «Ніч і туман», кожен, хто чинив опір фашистам,

мав бути страчений. Після цього терор став ще більш цинічним та

масовим. Тільки в Україні було створено 50 гетто та понад 180 концен_

траційних таборів.

Програма поневолення населення окупованих територій методично

здійснювалася фашистами. За час окупації до Німеччини було вивезено

понад 2,4 млн. жителів України.

Згідно з фашистськими наказами трудовій повинності підлягала лю_

дина віком від 18 до 65 років. До березня 1944 р. з України тільки

зусиллями «Центрального торгового товариства Сходу» було вивезено

9,2 Млн. Тонн зерна, 622 тис. Тонн м’яса та мільйони тонн інших

продуктів. У збережених, але дещо змінених формах існували колгоспи,

у яких нещадно експлуатувалися селяни. Намагання поставити собі на

службу промисловість керівництву Німеччини не вдалося. Менше 5 %

довоєнного рівня видобутку вугілля в Донбасі використовувалось оку_

пантами.

Система медичного обслуговування згорталася. Планувалося ліквіду_

вати більшу частину української інтелігенції. Міста майже не постача_

лися продовольством. Київ, наприклад, втратив 60 % жителів. Щодо

освітянської сфери, то Гітлер цинічно заявляв, що слов’яни – «рабська

маса», їх завдання лише працювати, а з географії вони повинні знати

тільки те, що столиця Рейху – Берлін. У 1942 р. починається планомірна

германізація українських земель. За даними дослідників у цьому році в

українських селах проживало 45 тис. німецьких колоністів. На території

частин Вінницької і Житомирської областей створено «німецьку пере_

селенську округу Хегевальд», у якій мешкало 9 тис. осіб. Кримське

288

узбережжя фашистське керівництво планувало перетворити на курорт_

но_санаторну зону для німецьких військових та політиків.

Існують різні точки зору щодо скорочення кількості українського

населення під час окупації. За її період населення України зменшилося

на 13 млн., за іншими даними – на 14,5 млн. чоловік. Генеральний план

«Ост» – один з головних документів фашистської окупаційної політики

на східних територіях – передбачав обезлюднення цих окупованих те_

риторій та переселення на них німецьких колоністів. Не випадково цей

документ став одним із свідчень реальних загарбницьких планів фаши_

стської Німеччини щодо завойованих територій. Реалізувати ці плани не

вдалося. Експансії фашистів поклав край перелом у ході Великої Вітчиз_

няної війни. Під Сталінградом, а пізніше під Курськом, бійці Червоної

Армії одержали нелегкі перемоги над германським фашизмом. Понад

2 Млн. Українців воювало на радянському боці. У кінці жовтня 1944 р.

уся територія України була звільнена від фашистів.

Нові терміни і поняття

Фашизм – (від. італ. – в’язанка, жмут) політична течія, що характеризується

людиноненависництвом, шовінізмом, расизмом, нетерпимістю до проявів інако_

думства, крайніми формами насильства та політичного терору, прагненням до

загарбання чужих територій. Фашисти – носії цієї політичної ідеї.

Лояльність – ознаки громадянськості, що виявляються у згоді й умінні

триматися в межах законності, у «правовому полі», дотримуватися встановлених

(не важливо ким) норм, правил, вимог та настанов влади.

Гетто – у середньовічних містах особливі квартали, за територією яких не

дозволялося селитися певним расовим, релігійним чи професійним групам на_

селення. Гітлерівці створили єврейські гетто на окупованій території. Іноді

«гетто» використовується для позначення району міста, в якому селяться націо_

нальні меншини, що піддані дискримінації.

Експансія – загарбання державою чужих територій, економічне та політичне

поневолення інших країн.

289