1. Показники складу населення.Середньор. ч-сть населення може бути визначена як середнє арифметичне із чис. населення на початок і кінець року. Якщо чисельність на протязі року змінювалась рівномірно, то такий розрахунок буде точним. Але для розрахунку по окремих територіях країни розрахунок середньої чисельності визначається по формулі середньої хронологічної. Якщо дані про чисельність на одну і ту ж дату (1.01,1.02) з врахуванням тривалості проживання використовують формулу: X=Sxt/St x- чисельність населення; t-час протягом якого проживала ця чисельність населення. Показники складу населення. Є показник галузевого складу населення, що характеризує розподіл зайнятого населення відповідно до класифікації галузей народного господарства. Все населення зайняте в народному господарстві поділяється перш за все на населення зайняте в сфері матеріального виробництва і в нематеріальній сфері. Матеріали цього групування використовують для характеристики розподілу трудових ресурсів країни по окремих галузях, для характеристики її економічного і соціального строю. В характеристиці складу населення важливе значення має статистика його занять. При цьому в статистиці розрізняють два пов’язаних але різні поняття, заняття і професія. Для соціально - економічної характеристики країни велике значення має групування населення на міське і сільське. Статистика до міського населення відносить населення міст та інших населених пунктів, затверджених законом. До сільського населення відноситься все інше населення. Крім того населення поділяється на сільськогосподарське, що пов’язане з сільським господарством і несільськогосподарське, пов’язане з іншими галузями народного господарства. В першому випадку основою групування було місце проживання, а в другому зв’язок з тією чи іншою галуззю. Важливе місце в статистиці належить показнику національного складу населення. Крім того важливе значення мають показники культурного рівня населення: грамотність, рівень освіти, тобто кількість осіб, що мають ту чи іншу освіту (середню, спеціальну, вищу).Показники руху населення. В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний. Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюди відносяться шлюби і розлучення. Механічний рух населення (міграція населення) - це рух населення: приїзди, виїзди. Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році. Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали. Механічний приріст населення дорівнює кількості, що приїхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і від’ємний, або дорівнювати 0. К-ти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної ч-сті населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в проміле(‰). К-ти природного руху населення. Якщо ч-сть населення позначимо S, число народжених в цьому році - N, тих, що померли в цьому році - M, то к-т народження: K_нар.= N*1000/S К-ти смертності: K_смерт.=M*1000/S К-т природного приросту населення: K_{пр.прир.} (N-M)*1000/S=K_нар.-K_смерт. Розраховуються ще к-т життєвості: K_жит.=n*1000/M

2. Предмет метод і завдання економічної статистики.

Предметом економічної статистики є кількісні і якісні відношення масових суспільно-економічних явищ. Висвітлення проявлення і дії економічних законів і категорій в конкретних умовах місця і часу дає змогу економічній статистиці не тільки ілюструвати економічну дійсність цифрами, але і встановлювати нові висновки та положення, вступаючи важливим засобом пізнання тенденції та закономірностей розвитку економічних та соціальних процесів.

Економічна статистика ґрунтується на методології теорії статистики, використовуючи при вивченні дійсності всі статистичні методи та способи опрацювання даних: групувань статистичних даних та їх табличного і графічного зображення; відносних та середніх величин; показників варіації; регресійного, кореляційного і дисперсійного аналізу; статистичних рівнянь залежностей; статистичних індексів; показників динаміки тощо.

Завдання економічної статистики пов’язане із вивчення стану всіх галузей економіки, забезпечення інформацією, аналіз структури економіки і технічно-економічних зрушень в ній, аналіз даних і оцінка екстенсивних та інтенсивних чинників розвитку економіки та її галузей, виявлення взаємозв’язку і пропорцій у суспільному виробництві, оцінка резервів росту суспільного виробництва, характеристика стану соціально-економічного розвитку країни у міждержавному порівняні.

4. Показники механічного руху населення. В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний. Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюда відносяться шлюби і розлучення.Механічний рух населення (міграція населення) - це рух населення: приїзди, виїзди.Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році.Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали.Механічний приріст населення дорівнює кількості, що приїхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і відємний, або дорівнювати 0.Коефіціенти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в промілле(‰ ).Коефіцієнти природнього руху населення. Якщо чисельність населення позначимо S, число народжених в цьому році - N,тих, що померли в цьому році - M, то коефіцієнт народження: Kнар.= N*1000/S Коефіцієнти смертності : Kсмерт.=M*1000/S; Коефіцієнт природного приросту населення : K пр.прир. (N-M)*1000/S=Kнар.-Kсмерт. Розраховуються ще коефіцієнт життєвості: Kжит.=n*1000/M. Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбутнього життя. Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління.