
- •Імовірнісне моделювання
- •4.1. Метод статистичних випробувань
- •4.2. Генератори випадкових чисел
- •4.2.1. Типи генераторів
- •4.2.2. Лінійні конгруентні генератори
- •4.3. Перевірка послідовностей випадкових чисел
- •4.4. Моделювання випадкових подій та дискретних величин
- •4.4.1. Незалежні випадкові події
- •4.4.2. Група несумісних подій
- •4.4.3. Умовна подія
- •4.4.4. Випадкова дискретна величина
- •4.4.5. Геометричний розподіл
- •4.4.6. Біноміальний розподіл
- •4.4.7. Розподіл Пуассона
- •4.5. Моделювання неперервних випадкових величин
- •4.5.1. Метод оберненої функції
- •4.5.2. Рівномірний розподіл
- •4.5.3. Експоненціальний розподіл
- •4.5.4. Пуассонівський потік
- •4.5.5. Нормальний розподіл
- •4.5.6. Логарифмічно-нормальний розподіл
- •4.5.7. Розподіл і потоки Ерланга
- •4.5.8. Гамма-розподіл
- •4.5.9. Бета-розподіл
- •4.5.10. Розподіл Вейбулла
- •4.5.11. Гіпер- і гіпоекспоненціальні розподіли
- •4.6. Моделювання випадкових векторів
- •4.7. Моделювання випадкових процесів
- •4.8. Статистична обробка результатів моделювання
- •4.8.1. Оцінювання ймовірності
- •4.8.2. Оцінювання розподілу випадкової величини
- •4.8.3. Оцінювання математичного сподівання
- •4.8.4. Оцінювання дисперсії
- •4.8.5. Оцінювання кореляційного моменту
- •4.9. Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •4.9.1. Оцінювання ймовірності
- •4.9.2. Оцінювання середнього значення
- •Висновки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рождение метода Монте-Карло в Лос-Аламосе
- •Дальнейшее развитие и современность
- •Интегрирование методом Монте-Карло
- •Обычный алгоритм Монте-Карло интегрирования
- •Геометрический алгоритм Монте-Карло интегрирования
- •Квантовый метод Монте-Карло
- •Детерминированные гпсч
- •Гпсч с источником энтропии или гсч
- •Пример простейшего гсч с источником энтропии
- •Примеры гсч и источников энтропии
- •Гпсч в криптографии
- •Примеры криптостойких гпсч Циклическое шифрование
- •Аппаратные гпсч
- •Теоретическая основа Принципы построения
- •Графические тесты
- •Статистические тесты
- •Тесты diehard
- •Тесты д. Кнута
- •Тесты nist
- •Практические приложения
- •Конкурс aes
- •Свойства примитивных многочленов
- •Свойства
- •Линейная сложность
- •Корреляционная независимость
- •Алгоритмы генерации примитивных многочленов Готовые таблицы
- •КонфигурацияГалуа
- •Примеры генераторов Генераторы «стоп-пошёл»
- •Каскад Голлманна
- •Пороговый генератор
- •Другие виды Самопрореживающие
- •Многоскоростной генератор с внутренним произведением
- •[Править]Преимущества
- •[Править]Недостатки
- •Моменты
- •Свойства гамма-распределения
- •Связь с другими распределениями
- •Моделирование гамма-величин
- •Определение
- •Форма графика
- •Моменты
- •Связь с другими распределениями
- •Распределение Вейбулла
- •Свойства гиперэкспоненциального распределения
- •Моделирование марковских случайных процессов
- •Марковский процесс с дискретным временем
- •Марковские случайные процессы с непрерывным временем
- •Цепь Маркова
- •Цепь Маркова с дискретным временем Определение
- •Переходная матрица и однородные цепи
- •Граф переходов, связность и эргодические цепи Маркова
- •Примеры
- •Основное кинетическое уравнение
- •Функции Ляпунова для основного кинетического уравнения
- •Примеры функций Моримото
4.5.8. Гамма-розподіл
Випадкова величина має гамма-розподіл з параметрами та , якщо її функція щільності має вигляд
|
(4.8) |
де — параметр форми розподілу, — масштабний коефіцієнт, Г() — гамма- функція або функція Ейлера, яка визначається як [18]
Нагадаємо
деякі властивості гамма-функції:
для z
> 0;
для від'ємних цілих k;
/2)
для
додатних цілих k;
.
Математичне сподівання гамма-розподілу і дисперсія визначаються як
Вигляд функції гамма-розподілу значною мірою залежить від значень параметрів. Ця властивість дає змогу використовувати випадкові величини з цим розподілом для моделювання різноманітних фізичних та економічних явищ і процесів. Графіки функції розподілу при різних значеннях параметрів а і р зображено на рис. 4.20.
Рис. 4.20. Графік функції щільності для гамма-розподілу
Гамма-розподіл є узагальненням розподілу Ерланга, коли кількість підсумованих експоненціальних величин не є цілим числом. Якщо = 0,5 і = 2, то випадкові величини з гамма-розподілом можна інтерпретувати також як суму квадратів нормально розподілених випадкових величин, тобто таких, які мають розподіл 2. Таким чином, розподіл 2, розподіл Ерланга та експоненційальний розподіл є окремими випадками гамма-розподілу.
Гамма-розподіл має важливу властивість. Сума будь-якої кількості незалежних гамма-розподілених випадкових величин m з однаковим значенням параметра теж підпорядковується гамма-розподілу, але з параметрами (1 + 2 + ... + m) і .
Метод моделювання випадкової величини з гамма-розподілом залежить від значень параметрів та . Якщо = 1 і = 1, гамма-розподіл перетворюється в експоненціальний розподіл, і тому для отримання випадкової величини з гамма-розподілом можна використати відповідні методи моделювання. Якщо має ціле значення можна перейти до моделювання розподілу Ерланга. Якщо = 0,5, гамма-розподіл перетворюється на розподіл 2, тому для його моделювання досить підносити до квадрату вибіркові значення нормально розподілених випадкових величин.
Від випадкової величини X, яка має гамма-розподіл з будь-яким значенням параметра і значення = 1, досить легко можна перейти до випадкової величини X' з параметрами і > 1. Для цього використовується перетворення виду X' = Х. Причому ефективність і швидкодія методу зростає зі збільшенням значення .
Існує багато методів моделювання значень гамма-розподіленої випадкової величини [18, 46, 67]. Основна проблема, яка виникає під час її моделювання, — це обчислення гамма-функції. Справа в тому, що цей інтеграл обчислити аналітично неможливо. Тому для його обчислення зазвичай використовують числові методи.
Щоб отримати значення гамма-функції Г(z) або 1/Г(z), можна скористатися такою формулою [26, 59]:
де
a1 = –0,422784335092; a2 = –0,233093736365; a3 = 0,191091101162;
a4 = –0,024552490887; a5 = –0,017645242118; a6 = 0,008023278113;
a7 = –0,000804341335; a8 = –0,000360851496; a9 = 0,000145624324;
a10 = –0,000017527917; a11 = –0,000002625721; a12 = 0,000001328554;
a13 = –0,00000018122.
Обчислення гамма-функції для різних значень х ускладнюється тим, що вона залежить від трьох аргументів — х, та . Тому на практиці під час моделювання у формулі функції щільності (4.8) використовується неповна гамма-функція
|
(4.9) |
для обчислення якої за умови, що < 1 можна скористатися таким виразом [59]:
Для > 1 інтеграл (4.9) можна легко обчислити за допомогою будь-яких формул числового інтегрування, наприклад квадратурних формул Ньютона-Котеса або Гаусса [59].
Отримана функція щільності гамма-розподілу використовується для перетворення випадкових незалежних рівномірно розподілених величин. Для цього область можливих значень випадкової величини X розбивається на n однакових інтервалів, кількість яких залежить від заданої точності апроксимації функції f(x). Потім за допомогою значення ri (методом розіграшу за жеребом) обирається один із n інтервалів, у якому отримують випадкові числа з функцією щільності розподілу f(x).
Для оцінювання близькості функції щільності розподілу ймовірностей отриманих значень випадкової величини до функції щільності розподілу f(x) використовують метод найменших квадратів. Цей метод передбачає задания максимально допустимої похибки (наприклад, = 10 –4).
Наведені вище формули та метод кускової апроксимації функції щільності можна використати, щоб задати таблицю значень функції гамма-розподілу при фіксованих значеннях параметрів і , як це зроблено для мови GPSS у генераторі програм ISS 2000 [61].
Наведемо ще кілька алгоритмів моделювання випадкової величини, яка має гамма-розподіл, при різних значеннях параметра [46].
1. 0 < < 1.
Генеруємо
три числа: r1,
r2
та r3,
які є незалежними реалізаціями випадкової
величини, рівномірно розподіленої в
інтервалі [0, 1]. Обчислимо значення:
Якщо
,
обчислюємо
і розраховуємо значення i
випадкової величини за формулою
Або знаходимо нові значення X і Y (для цього знову генеруємо два числа r1, r2) і повторно перевіряємо умову .
2. 1 < 5.
Позначимо
через
цілу частину від
і через
.
Обчислимо значення
Якщо
то обчислюємо нове значення X.
Або розраховуємо значення i випадкової величини за формулою
3. 5
У цьому випадку провадиться зважений відбір значень послідовності, що має розподіл Ерланга.
Якщо
,
то i
визначається як значення випадкової
величини з розподілом Ерланга з
параметрами
.
Якщо
,
то i
обчислюється як значення випадкової
величини, що має розподіл Ерланга з
параметрами
.