Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
страт маркетинг промежуточный вариант .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
922.11 Кб
Скачать

56 Підходи різних економічних шкіл до стратегічної маркетингової діяльності та до стратегічного планування маркетингу.

Нет вообще ничего ни в тетради, ни в интернете!!!!! О чем писать????!!!!!

Это правильное направление?

Сьогодні в системі маркетингу існує декілька підходів до розробки стратегії:

- стратегічна модель Портера;

- матриця «Дженерал Електрик»;

- підхід, оснований на матриці можливостей по товарах/ринках;

- метод, що базується на матриці «Бостонської консультативної групи»;

- програма побудована на впливі ринкової стратегії на прибуток (PIMS).

57 Побудова матриць з використанням різноманітних індикаторів привабливості базового ринку та конкурентоспроможності підприємства.

58 Погляди г. Мінтцберга та к.К. Прахалада щодо стратегій маркетингу підприємств в різних умовах конкуренції.

На можливості використання різних підходів щодо розробки стратегій наголошував Г. Мінцберг.

Він описує три основних моделі:

«планову» — стратегія розробляється, виконується та оцінюється у плановому режимі із залученням спеціального штату висококваліфікованих фахівців, які за допомогою різних моделей і методів визначають можливі результати і знаходять найефективніший шлях досягнення цілей;

«підприємницьку» — використовуються більш неформальні методи побудови стратегій, що базуються на особистому досвіді керівника-підприємця, його знаннях щодо логіки функціонування галузі; ці чинники використовуються для формування «бачення» майбутнього бізнесу, яке враховується потім у планах, проектах і програмах;

«навчання на досвіді» — використовується в умовах нестабільного середовища; головне тут — урахування зовнішніх імпульсів і можливості перегляду встановлених стратегій, при чому процес розробки та коригування стратегій може бути дещо спонтанним, слабо контрольованим; велику роль відіграє керівник – підприємець.

Мінцберг пропонує нові визначення планування і стратегії та в нестандартний спосіб розглядає різні моделі стратегічного планування й причини, через які ці моделі виявилися недієвими.

Описує три основні припущення цього процесу, котрі виявилися хибними:

що різкі зміни можна передбачити,

що розробники стратегії можуть працювати окремо від поточної діяльності організації,

що власне процес вироблення стратегії можна формалізувати.

Значну увагу Мінцберг присвячує описові нової ролі планування, планів і планувальників, але не в процесі вироблення стратегій, а довкола нього, як підпори, що забезпечує необхідні ресурси та часом визначає результати, а також заохочує до стратегічного мислення взагалі.

* Профессор Прахалад мав надзвичайно великий вплив на зміни у стратегічному мисленні. Він стверджував, що компанії повинні займатися не лише власним позиціонуванням в рамках наявних ринків, але й перевизначати ринки у своїх потребах. А це в свою чергу, передбачає розвиток таких сильних сторін, які не можуть бути легко скопійовані конкурентами. Знайшовши такі «сильні сторони», компанії повинні розвивати їх до макс. Рівня, ставлячи перед собою цілі, які трансформують середовище та галузь. Саме такі цілі є найбільшим мотиватором і для працівників компанії. Він наводив цілий перелік успішних японських компаній, яким вдалося це зробити, серед яких Sony, Canon та Komatsu.