Списки даних – безперервні списки.
Основні методи для зберігання списку імен в пам’яті:
Зберігання списку з послідовними адресами.
Зберігання кожного елементу списку в іншому місці з їх зв’язуванням між собою
Організація зберігання списку одним блоком з послідовними адресами:
Якщо кожне ім’я не більше 8-ми літер, то можна розділити великий блок на підблоки по 8 комірок.
В кожному з підблоків можна зберігати окремо ім’я, яке записується по одній комірці на кожну літеру
Якщо одне з полів не використовується воно може заповнюватися пробілами
Якщо таких імен буде 8, тоді блок буде складати з 80 послідовних комірок пам’яті. Приклад блоку подано на рис. 9.3.
Хоча ця структура є простою, вона має ряд недоліків:
Припустимо, що необхідно видалити ім’я на початку списку, зі зберіганням порядку списку. Для цього доведеться всі наступні імена змістити на одиницю вперед. Іншою проблемою є збільшення елементів у наявному списку, оскільки для цього доведеться перемістити весь список в інше місце, щоб отримати новий блок безперервної пам’яті достатнього розміру
Списки даних – зв’язні списки.
Для уникнення проблем, згаданих вище можна зберігати всі імена в різних місцях пам’яті.Для цього буде потрібно зберігати кожне ім’я в блоці з 9-ти комірок
8 комірок буде використовуватися для зберігання імені
1 комірка буде використовуватися для зберігання вказівника на наступний елемент
Відповідно до організації така структура називається зв’язаним списком. Зв’язний Список – це динамічна структура даних яка містить вузли в яких міститься основна інформація і вказівники на наступний і (або) на попередній елементи(вузли). На відмінно від масиву форма та розмір списку можуть змінюватися. Для отримання місця знаходження першого елементу використовується окрема комірка пам’яті
Така комірка вказує на початок списку і називається вказівником головного елементу
Кінець списку відзначається спеціальним нульовим вказівником (NIL), який знаходиться в комірці вказівника останнього елементу, і означає, що більше вказівників немає. Для отримання місця знаходження першого елементу використовується окрема комірка пам’яті
Така комірка вказує на початок списку і називається вказівником головного елементу
Кінець списку відзначається спеціальним нульовим вказівником (NIL), який знаходиться в комірці вказівника останнього елементу, і означає, що більше вказівників немає.
Поняття стеку.
Стек — список, в якому всі додавання та видалення елементів виконуються лише на одному кінці структури. В результаті такого обмеження елемент, який додається до списку останнім може видалятися з нього першим, що дало назву даному методу організації даних LIFO (Last In — First Out, останній прийшов, перший пішов). Кінець стеку, на якому виконуються операції додавання та видалення називається вершиною. Процес дод-ня елементу до стеку називається вставкою. Процес видалення елементу зі стеку називається отриманням.