95.Процес прийн рішень про розміщ точок збуту банк прод з урахув «зон дії».

Місцерозташування банку формує так звані зони дії, в межах яких можна окреслити коло споживачів за ознакою випадковості обслуговування саме цим відділенням. Виявлення таких зон також важливе не тільки з позицій оцінки місцерозташування, але й з метою планування комунікацій.

Цінність зони дії визначається показником очікуваного річного споживання послуги або відповідним показником у місячному масштабі:

ОРСП = ЧК * %К * ОРСП1,

де ОРСП — очікуване річне споживання зони дії;

ЧК — чисельність клієнтів в зоні дії;

%К — частка клієнтів, що користуються послугами банку;

ОРСП1 — очікуване річне споживання на одного клієнта.

Показник чисельності клієнтів вираховується за статистичними даними. В залежності від ситуації, за основу розрахунку береться один з показників (для роздрібного ринку):

• щільність «нічного» населення (особи, які проживають на даній території);

• щільність «денного» населення (особи, які живуть і залишились вдома, прийшли на роботу, прийшли для обслуговування, проїздять транспортом та ін.).

93.Програмні засоби організації та контролю марк у банку.

комп’ютерні системи, що підтримують ідеологію CRM, найбільш затребувані бізнес-структурами, у яких процес продажу складається з декількох етапів, або ж продаж призводить до тривалого контакту з клієнтом. Тобто, банки

та банківська система є одними з найбільших, теоретично, замовників CRM-систем. Для великого банку є доцільним створення власного програмного продукту CRM, але такі продукти в цілому відтворюють функціональність тих, що пропонуються на ринку у вигляді готових рішень. Взагалі, використання інформаційних технологій такого рівня, як CRM та інші поставило процеси контролю за маркетинговою діяльністю на якісно новий рівень. Адже сучасний комерційний банк формує клієнтський портфель у тисячі та десятки тисяч клієнтів, з яким працюють сотні й тисячі співробітників. Маркетингові програми банків мають публічний характер, є досить організаційно складними та вимагають постійного контролю та моніторингу як безпосередньо з боку підрозділів маркетингової організаційної структури, так і з боку вищого менеджменту.

Зараз великі банки створюють власні інформаційні системи організації та контролю над маркетинговою діяльністю. Однією з причин цього є необхідність закритості внутрішніх процесів у банку від публіки, адже інформація про клієнтів та робота з ними віднесені як до комерційної, так і до банківської таємниці. Але функціональні особливості маркетингових інформаційних систем, створених власними зусиллями, у цілому відповідають неофіційно діючим стандартам.

96.Регіональна структура маркетингу у банку.

Рег стру-ра служби марк – передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки. Рег орієнтація марк служб актуальна для фірм, які діють на ринках з чітко визначеними межами регіонів, а також за кордоном (європейське, східноєвропейське відділення фірми тощо).

Ця стру-ра дозволяє домагатися успіхів у проведенні комплексної і диференційованої ринкової політики, забезпечувати тісну залежність процесів розробки нових товарів від вимог кінцевих споживачів конкретних ринків, координувати всю ринкову стратегію фірми.

Рег стру-ра дає переваги компаніям, що забезпечує широку збутову і виробн діяльність за кордоном (так, наприклад, у березні 1996 року в Москві було відкрито представництво Ford для більш детального вивчення російського ринку із можливим згодом відкриттям заводафіліала). Однак, вона висуває особливі вимоги до характеру вироблених фірмою товарів. Вони повинні бути однорідні і задовольняти досить однорідним вимогам споживачів різних сегментів (годинник, автомобілі), найчастіше це товари, користуються стабільним попитом у значних груп населення і продаються через широку мережу посередників.

Недоліки: • децентралізація і дублювання низки функцій маркетингового управління • утрудненість координації з товарів і функцій, розчленованість товарної

політики щодо ринковим регіонам • неефективна для наукомістких, значною мірою схильних інновацій продуктів, а також для фірм з широкою многоассортиментной номенклатурою • відсутність компетентності у питаннях асортименту і якості товарів.

Найчастіше така географічна структура постає як допоміжна, т.

е. підструктура стосовно іншим - функціональної, товарної.