Як визначається вантажна площа при зборі навантажень на фундамент?

Вантажна площа визначається по-різному для житлових, суспільних і виробничих будинків.

На рис. Ф. 3.10 показані дві вантажні площі для збору навантажень на стрічкові фундаменти внутрішньої (Б) і зовнішньої (А) стін житлового будинку. Для внутрішньої несучої стіни ширина вантажної площі приймається рівної 100 см, а довжина визначається половиною відстані в чистоті між стінами в напрямку довгої сторони плити перекриття. Через наявність віконних отворів у зовнішніх стінах ширина вантажної площі приймається рівною відстані між осями віконних отворів уздовж будинку, а довжина  половині відстані в чистоті між стінами  поперек будівлі.

На відміну від житлових будинків з несучими зовнішніми й внутрішніми стінами в промислових будинках несучий каркас виконується з колон, ригелів і плит перекриття. Тому при зборі навантажень на окремо стоячи фундаменти під колони ширина й довжина вантажної площі визначаються половиною відстані між сусідніми осями будинку.

a)	б)
Рис.Ф. 3.10. Схема збору навантажень на фундаменти: а) схема для підрахунку навантажень від конструкцій; б) схема для підрахунку навантажень на фундаменти: 1 - для внутрішньої стіни; 2 - для зовнішньої стіни

Граничні стани На які дві групи підрозділяються граничні стани?

Існують дві групи граничних станів: перша  по несучій здатності й загальній стійкості й друга  по деформаціях. При розрахунках по першій групі обмежуються величини зусиль, при розрахунках по другій групі основним обмеженням служать граничні деформації.

Основною метою розрахунку по граничних станах є обмеження зусиль (по першому граничному стані) або деформацій (по другому граничному стані), щоб ці граничні стани не наступили, тобто була б забезпечена надалі можливість експлуатації будинку або спорудження.

Що оцінюється по першому граничному стану?

Надійність конструкцій оцінюється по першому граничному стану з умови недопущення втрати загальної стійкості основи. Умова наступна:

де F  діюче від спорудження зусилля, передане основі, а Fи  несуча здатність основи. Напрямку дії сил F и Fи які збігаються. Якщо оцінку несучої здатності робити по вертикальній складової сили N, то умова наступна: N  Nи. Недотримання цієї умови не гарантує, що може бути допущена подальша експлуатація будинку або спорудження.

Чи завжди необхідна оцінка роботи основ по першому граничному стану?

По першому граничному стану розрахунок необхідно робити тільки в наступних випадках:

1) Якщо на основу передаються значні горизонтальні навантаження, у тому числі сейсмічні.

2) Спорудження розташоване на укосі або поблизу укосу.

3) Спорудження розташоване на повільно ущільнених водонасичених ґрунтах.

4) Основа складена скельними ґрунтами.

5) При анкерних фундаментах.

Вважається, що в інших випадках оцінка основ по другому граничному стану обмежить навантаження й вони будуть істотно менше, ніж ми одержали б від використання умови першого граничного стану. Оцінка споруджень на неможливість їхнього перекидання є також оцінкою по першому граничному стану.

Рис.Ф. 4.3. Випадки, коли здійснюється розрахунок по першому граничному стану: а - підпірна стіна; б - ексцентричне навантаження з горизонтальної складової; в - короткі палі; м - спорудження поблизу укосу; д - анкерний фундамент, що працює на виривання; е - схема для розрахунку на перекидання на твердій основі; ж - те ж на м'якій основі