Які основні характеристики визначаються при інженерно-геологічних дослідженнях?
Фізичні, міцністні й деформаційні характеристики визначаються у всіх випадках. Фільтраційні властивості ґрунту, характеризуємі коефіцієнтом фільтрації, визначаються в тому випадку, якщо основа складена водонасиченими глинистими ґрунтами з незавершеною консолідацією. Цей показник використається при розрахунку осаду фундаментів у часі, для оцінки швидкості ущільнення ґрунтової товщі, а також при розрахунках дренажних і водопонижувальних систем.
У тому випадку, якщо на фундамент діють динамічні навантаження, доводиться визначати додатковий показник, називаний коефіцієнтом пружного рівномірного стиску Cz (кН/м3).
При визначенні деформацій повзучості ґрунту основи, складеної туго пластичними, напівтвердими й твердими глинистими ґрунтами, використовується показник тривалої міцності ґрунту (кпа), а також коефіцієнти загасання повзучості й вторинної консолідації.
Для більш складних розрахунків з використанням нелінійних рівнянь визначаються модуль зрушення G (кПа), модуль об'ємної деформації K (кПа), а також ряд інших параметрів.
Які додаткові характеристики визначаються для структурно нестійких ґрунтів?
При проектуванні фундаментів на просадних, набухаючих і заторфованних ґрунтах при дослідженнях повинні визначатися додаткові характеристики:
для просадних ґрунтів відносна просадочність sl і початковий просадний тиск psl (кПа);
для ґрунтів, що набухають, відносне sw, відносна усадка sh, тиск набрякання psl (кПа);
для заторфованных ґрунтів і торфу коефіцієнт консолідації cv (cм2/г); для них також установлюється зміна міцністних характеристик з урахуванням фактора часу.
Які методи використовуються для визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів?
Визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів здійснюється лабораторними й польовими методами.
Фізичні характеристики ґрунтів визначаються лабораторними методами. У деяких випадках використаються польові методи досліджень за допомогою зондування й радіоактивного каротажу.
Міцністні характеристики ґрунтів визначаються лабораторними або польовими методами. Для цієї
мети в лабораторних умовах використовуються зсувні прилади й стабілометри. У польових умовах опір зрушенню слабких ґрунтів визначається методом обертального зрізу в свердловинах (див.рис.М.11.20). Для оцінки кута внутрішнього тертя піщаних ґрунтів використовують статичне й динамічне зондування (рис.Ф.2.9,а).
а) |
б) |
|
|
Рис.Ф. 2.9. (початок) Установки для визначення міцністних властивостей: а - установка для статичного зондування: 1 - траверса; 2 - гвинтова паля; 3 - наконечник; 4 - гідравлічний домкрат; б - прессиометр:1 - робоча камера; 2 - камера; 3 - шланг; 4 - вимірювальний пристрій; 5 - балон зі стисненим повітрям |
|
Міцністні властивості велико уламкових ґрунтів, зразки яких практично неможливо відібрати з непорушеною структурою, визначаються шляхом зрізу ґрунту.
Деформаційні властивості ґрунтів визначаються в лабораторних умовах з використанням компресійних приладів і стабілометрів, а в польових умовах за допомогою прессиометра (рис.Ф.2.9,б) і штампових випробувань.