У яких випадках необхідно забезпечити стійкість зовнішніх стін стрічкових фундаментів і чим це досягається?

Якщо глибина підвалу перевищує 3 м, то під дією активного тиску ґрунту можливий зсув фундаментних стінових блоків по напрямку в підвал. Тому для підвищення стійкості стін підвалу в горизонтальні шви між блоками вводяться плоскі сітки (див. рис. Ф. 9.12,г) з арматур диамет- ром 8-10 мм.

Що таке армований пояс?

При зведенні збірних стрічкових фундаментів на сильно стискаємих, просадних і інших структурно нестійких ґрунтах для підвищення твердості фундаментів передбачаються армовані шви або пояси (рис.Ф.9.16) поверх фундаментних плит або останнього ряду стінових блоків по всьому периметру будинку з дотриманням наступних вимог:

  армований шов повинен бути товщиною 3-5 см; для його пристрою застосовується цементний розчин не нижче марки розчину основної кладки й не нижче М 50;

  армований пояс виконується з монолітного бетону шириною не менш товщини фундаментного блоку (цегельної стіни) і висотою 15-30 см, бетон класу не нижче В15;

  шов і пояс армують стержнями діаметром не менш 10 мм.

Для чого здійснюється перев'язка фундаментних стінових блоків?

Для забезпечення просторової твердості збірного фундаменту передбачається зв'язок між поздовжніми й поперечними стінами шляхом перев'язки їх фундаментними стіновими блоками або закладки в горизонтальні шви арматурних сіток.

Фундаментні стінові блоки укладають із перев'язкою вертикальних швів на ділянці довжиною не менш висоти фундаментного стінового блоку на структурно нестійких ґрунтах і не менш 0,4 висоти блоку при модулі деформації ґрунтів E > 10 МПа.

Яку конструкцію мають стовпчасті фундаменти під стіни?

Стовпчасті фундаменти (див.рис.Ф.9.12,з,к) застосовуються в будинках з конструктивною схемою з неповного каркаса. Стовпчасті фундаменти складаються з фундаменту стаканого типу, на обріз якого укладаються фундаментна балка або цокольна панель. Фундаменти даного типу допускається влаштовувати на ґрунтах з високими деформаційними й міцністними характеристиками. Це пояснюється тим, що подібні фундаменти не допускають нерівномірності деформацій. Фундаменти армуються в площині підошви звареними сітками й просторовими каркасами в тілі стовпа (колони).

Яку конструкцію мають окремо стоячи фундаменти під колони?

Окремо стоячи фундаменти (див. рис. Ф. 9.12,л,м) улаштовують під колони з монолітного залізобетону, включаючи плитну частину східчастої форми й підколонник. Монолітні фундаменти

виконуються як одне ціле з колонами. При цьому арматури колон з'єднується з арматурами фундаменту (рис. Ф. 9.19). Сполучення збірних колон з фундаментом здійснюється за допомогою стакану, а металевих колон  за допомогою анкерних болтів.

Рис.Ф. 9.19. З'єднання колон з фундаментом: а - монолітне; б - зі сталевою колоною; 1 - арматури; 2 - анкерні болти

Висота щаблів приймається кратною 150 мм. Перший щабель повинен бути не менш 300 мм. Ширина щаблів визначається з умови продавлювання.

У піщаних ґрунтах під монолітними фундаментами обов'язково влаштовується монолітна підготовка товщиною 150 мм із бетону класу не нижче В-15. У глинистих ґрунтах підготовку можна не влаштовувати, але необхідно збільшити захисний шар бетону до 80 мм.

Окремі фундаменти можуть бути збірними, що складаються з одного або декількох елементів (див.рис.9.12,м).