
- •Інженерно-геологічні дослідження Хто проводить інженерно-геологічні дослідження?
- •Які дослідження проводяться на будівельному майданчику до проектування й будівництва майбутнього будинку або спорудження?
- •Що включає повний комплекс дослідницьких робіт?
- •Від чого залежить обсяг інженерно-геологічних вишукувань?
- •Як визначити глибину дослідження ґрунтів при інженерно-геологічних дослідженнях на стадії технічного проекту?
- •Яка кількість інженерно-геологічних виробок звичайно рекомендується і яка відстань між ними призначається?
- •Які основні характеристики визначаються при інженерно-геологічних дослідженнях?
- •Які додаткові характеристики визначаються для структурно нестійких ґрунтів?
- •Які методи використовуються для визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів?
- •Що являє собою інженерно-геологічний розріз?
- •У чому відмінність пенетраційних випробувань ґрунтів від методу статичного зондування?
- •Для чого проводяться статичне й динамічне зондування?
- •Як проводяться випробування методом лопатевого зрушення?
- •Як проводяться випробування ґрунту в польових умовах методом зрушення?
- •Які значення механічних і фізичних характеристик застосовуються при розрахунку основ?
- •Як визначаються нормативні значення характеристик ґрунтів?
- •Як визначаються розрахункові значення характеристик ґрунтів?
- •Чи допускається визначення нормативних і розрахункових значень характеристик ґрунтів без проведення випробувань?
- •Як проводиться статистична обробка результатів випробувань?
- •Навантаження
- •Які навантаження й впливи варто враховувати при розрахунку основ?
- •Як підраховуються нормативні й розрахункові навантаження і який зміст має коефіцієнт надійності по навантаженню f?
- •Які навантаження відносяться до постійних?
- •Які навантаження відносяться до тимчасового і як вони підрозділяються?
- •Які навантаження відносяться до групи особливих?
- •Як розрізняють поєднання навантажень?
- •На яке поєднання навантажень здійснюється розрахунок основ по деформації й несучій здатності?
- •У яких випадках застосовується коефіцієнт поєднання?
- •Як визначається вантажна площа при зборі навантажень на фундамент?
- •Граничні стани На які дві групи підрозділяються граничні стани?
- •Що оцінюється по першому граничному стану?
- •Чи завжди необхідна оцінка роботи основ по першому граничному стану?
- •У яких випадках допускається не робити розрахунок по першій групі граничних станів?
- •Чи завжди варто робити перевірку деформації основи разом зі спорудженням, тобто перевірку за другим граничним станом?
- •Основні положення по проектуванню основ і фундаментів По якому принципу фундаменти можна підрозділити на фундаменти мілкого й глибокого закладення?
- •Що розуміється під "проектуванням основ і фундаментів"?
- •На підставі яких нормативних документів виконується проектування основ?
- •Які вихідні дані необхідні для проектування основ?
- •На які види підрозділяють спільні деформації основ і фундаментів?
- •Як підраховується середнє осідання будинку або спорудження?
- •Що таке крен?
- •Що таке розрахунковий опір ґрунту основи і як він розраховується?
- •Від чого залежать коефіцієнти умов роботи, уведені у формулу (7) глави сНиП для знаходження розрахункового опору r?
- •На яку глибину умовно допускається під підошвою фундаменту розвиток зон із граничним станом?
- •З яких міркувань установлюються величини граничних значень спільної деформації будинків і споруджень?
- •Які види заходів можна використати для зменшення деформацій основ?
- •Яка мета переслідується при зміні будівельних властивостей ґрунтових основ?
- •Які фактори необхідно враховувати при проектуванні фундаментів?
- •Деформації основ Які причини викликають осідання фундаментів?
- •У чому причина виникнення осаду ущільнення s1?
- •Чому виникають осади розущільнення s2?
- •Чому виникають осади непружного деформування s3?
- •У чому причина виникнення осадів розструктурювання ґрунтів s4?
- •Які розрахункові схеми використаються для розрахунку деформацій основ?
- •Чи впливає жорсткість будинку або спорудження на нерівномірність осаду?
- •Які види деформації й зсуву споруджень ви знаєте?
- •Гідрогеологічні умови Чи варто враховувати при проектуванні основ можливість зміни гідрогеологічних умов площадки будівництва?
- •Чому можлива зміна гідрогеологічних умов площадки будівництва?
- •Як впливає підтоплення на будинки і спорудження?
- •Яким чином здійснюється захист підвальних приміщень від ґрунтових вод?
- •Як визначаються приведені витрати?
- •Як здійснюється вибір основи й фундаментів?
- •Конструкції фундаментів неглибокого закладення у яких випадках доцільне застосування фундаментів мілкого закладення?
- •Як називаються основні елементи фундаменту мілкого закладення?
- •Від чого залежить глибина закладення фундаменту?
- •Чи допускається закладати підошви сусідніх фундаментів на різних рівнях?
- •Як визначається нормативне значення глибини сезонного промерзання ґрунту?
- •Як визначається розрахункове значення сезонного промерзання ґрунту?
- •У яких ґрунтах глибина закладення фундаментів призначається незалежно від розрахункової глибини промерзання ґрунтів?
- •Чи можна знизити сили морозного вспучення конструктивними заходами?
- •Як визначити, чи буде фундамент за даних умов видавлюватися із ґрунту при його замерзанні?
- •З яких матеріалів будують фундаменти?
- •Чим відрізняються конструктивно фундаменти мілкого й глибокого закладення?
- •На які типи можна підрозділити фундаменти мілкого закладення?
- •Як конструктивно підрозділяються фундаменти під стіни й колони?
- •Які особливості мають стрічкові переривчасті фундаменти?
- •У яких випадках необхідно забезпечити стійкість зовнішніх стін стрічкових фундаментів і чим це досягається?
- •Що таке армований пояс?
- •Для чого здійснюється перев'язка фундаментних стінових блоків?
- •Яку конструкцію мають стовпчасті фундаменти під стіни?
- •Яку конструкцію мають окремо стоячи фундаменти під колони?
- •Яку конструкцію мають щілинні фундаменти?
- •Яку конструкцію мають фундаменти, що влаштовують у витрамбуваних котлованах?
- •Як улаштовуються фундаменти у вигляді суцільних залізобетонних плит?
- •Чому в деяких фундаментів підошва виконується похилою?
- •Для чого під підошвою фундаменту влаштовується піщана підготовка?
- •У чому відмінність напруженого стану під стовпчастими, стрічковими і круглими в плані фундаментами?
- •У чому відмінність центрально і внецентренно навантажених фундаментів?
- •У чому перевага фундаментів з анкерами?
- •Як виглядають фрагмент плану і один з перетинів стрічкового фундаменту?
- •Який вид має фрагмент плану і один з перетинів фундаменту виробничого цеху?
Що таке крен?
Крен
будинку
або спорудженні
це відношення
переміщення його крайніх опор або країв
до відстані між ними
.
Установлення
крену особливо важливо для високих
споруджень,
наприклад димових труб.
Що таке розрахунковий опір ґрунту основи і як він розраховується?
У нормах розрахунковий опір R ґрунту основи пропонується оцінювати подвійно.
Розрахунковий опір ґрунту основи середній тиск під підошвою фундаменту R, що не допускається перевищувати. Уважається, що при такім перевищенні під краями фундаменту буде спостерігатися істотний розвиток областей пластичної деформації, тобто областей, у яких ґрунт буде в гранично напруженому стані, а це порушить споконвічно прийняту лінійну залежність між напругами й деформаціями. Тому приймається обмежувальна умова p R. Для попереднього визначення розмірів підошви фундаменту величина R перебуває по фізичних характеристиках ґрунту основи. Потім для прийнятих розмірів підошви фундаменту здійснюється перевірка одержуваної величини тиску p. У якості визначального розрахункового опіру R приймаються міцністні характеристики ґрунту: кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення c. Області із граничним станом не повинні по глибині перевищувати 1/4 ширини підошви фундаменту. Розрахунок здійснюється по формулі (7) глави СНиП:
тут
c1,
c2
коефіцієнти умов роботи; k
коефіцієнт надійності; M
, Mq,
Mc
безрозмірні коефіцієнти,
що залежать від кута
внутрішнього тертя;
II
питома
вага
ґрунту розташованого
нижче підошви фундаменту;
те ж, але вище підошви фундаменту шириною
b,
заглибленного
в ґрунт на величину
d1.
Величина
db
представляє
різницю заглиблений
у ґрунт фундаменту праворуч і ліворуч,
cII
питоме зчеплення (див.
також п.Ф.10.16).
Від чого залежать коефіцієнти умов роботи, уведені у формулу (7) глави сНиП для знаходження розрахункового опору r?
Коефіцієнти
умов роботи
с1і
с2залежать
відповідно від виду
й стану
ґрунту основи,
а також від твердості
конструкції спорудження,
обумовленої
відношенням
довжини до висоти будинку.
Ці коефіцієнти умов роботи змінюються
в межах для
с1
від 1,1 до 1,4 а
с2
від 1 до 1,4. Таким чином, їхній добуток
змінюється від 1,1 до 1,96.
На яку глибину умовно допускається під підошвою фундаменту розвиток зон із граничним станом?
Розвиток зон із граничним станом умовно допускається на глибину, рівній однієї чверті ширини підошви фундаменту, тобто у формулі для визначення величини p приймається
.
З яких міркувань установлюються величини граничних значень спільної деформації будинків і споруджень?
Величини граничних значень спільних деформацій споруджень і основ su (під цим маються на увазі максимальні осідання, середні, відносні нерівномірні осідання, крен і інші) установлені за результатами розрахунків, спостереження за поводженням цих споруджень при деформуванні, аналізі аварійних випадків і наступного узагальнення цих результатів. Вони приводяться в Снип [1]. Для нових споруджень, що не мають існуючих аналогів, вони встановлюються розрахунковим шляхом при проектуванні.
Які види заходів можна використати для зменшення деформацій основ?
Можна:
1. Конструктивно зменшити чутливість споруджень до деформацій основ, особливо до їхньої нерівномірності; для цього або збільшити твердість спорудження, зробити його монолітним, або, навпаки, збільшити його гнучкість, надаючи статичну визначність; можна розрізати каркас спорудження осадочними швами на короткі й відносно тверді блоки.
2. Поліпшити будівельні властивості ґрунтів - зменшити деформуємість і збільшити міцність шляхом ущільнення або закріплення.
3. Охороняти ґрунти в будівельний і експлуатаційний періоди від погіршення властивостей, захищаючи від проморожування, від додаткового зволоження, особливо лесовидних макропористих ґрунтів, що набухають ґрунтів.
4. Захищати ґрунти від попадання в них хімічно агресивних рідин.