Роз’яснення вищих судових інстанцій

Мова йде про ППВСУ та ВГСУ. Вони не є джерелами галузей права, оскільки ані ВСУ, ані ВГСУ не наділені повноваженнями правотворчості, однак ці роз’яснення дають можливість однакового застосування, усунення колізій.

Правовою основою таких роз’яснень є, зокрема, ч. 6 ст. 36 та ст. 45 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 р. №17.

Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27 червня 2001 р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища».

ППВГСУ від 17 травня 2011 р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Екологічні права та обов’язки громадян

План:

1. Поняття та види екологічних прав громадян;

2. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля;

3. Інші екологічні права громадян;

4. Гарантії реалізації екологічних прав громадян України;

5. Правові способи захисту екологічних прав громадян;

6. Обов’язки громадян у сфері екології.

Література:

1. «Судовий захист екологічних прав громадян: довідник для суддів». Краснова М. В. та ін., - К., 2001.

2. Медведєв К. В. «Правове регулювання судового захисту суб’єктивних екологічних прав громадян України» - «Юридична Україна» 2010 р. №5.

3. Стратегія.

4. ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р.

Поняття та види екологічних прав громадян

Вперше на міжнародному рівні право нас сприятливе навколишнє природне середовище було закріплене в Декларації про навколишнє середовище, яка була прийнята поряд із іншими документами за наслідками проведення Конференції ООН з навколишнього середовища в Стокгольмі у 1972 р. Найбільш повно та системно екологічні права на міжнародному рівні були зафіксовані в Орпуській конвенції. Відповідно до неї, Україна повинна гарантувати громадськості:

• Жити в навколишньому середовищі, сприятливому для його здоров’я та добробуту;

• Право вільного доступу до екологічної інформації, зокрема, про стан складових навколишнього середовища…

• Участі в прийнятті екологічних рішень;

• Проведення екологічної експертизи;

• Брати участь у розробці екологічних програм, планів, проектів нормативних актів тощо.

Система екологічних прав

Кожен громадянин України має право:

1. На безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

2. Участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

3. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

4. Здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

5. Об'єднання в громадські природоохоронні формування;

6. Вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

7. Участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

8. Одержання екологічної освіти;

9. Подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

10. Оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.

Згідно ст. 50 КУ, кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Ч. 2 ст. 50 КУ зазначає, що кожного гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, про якість харчових продуктів, предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Інші закони та кодекси також місять екологічні права громадян України:

• ЗКУ – ст. 92-93

• ЛКУ – ст. 14, 19, 20, 21

• ВКУ – ст. 43.

• ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров’я» - ст. 6.

• ЗУ «Про екологічну експертизу» - ст. 11

• ЗУ «Про відходи» - ст. 14.

Можна виділити загальні особливості екологічних прав громадян:

1. Вони ґрунтуються на конституційних засадах;

2. Це комплексна правова категорія, що охоплює систему екологічних прав;

3. Формування екологічних прав перебуває у стані подальшого розвитку, становлення;

4. В основі формування екологічних прав громадян лежать загальнолюдські природні права людини;

5. Обумовленість екологічних прав громадян визначається цінністю самої людини, необхідністю захисту життя та здоров’я людини в межах як держави, так і неурядових інституцій, створення сприятливих умов не лише нинішнього, а й майбутніх поколінь в безпечному середовищі.

6. Юридичні засади реалізації екологічних прав громадян, гарантії їх захисту передбачені як в Конституції України, базових законах, так і в іншому законодавстві.

7. Екологічні права можна розглядати як об’єктивну та суб’єктивну категорію. Як об’єктивне право, сукупність правових норм, що утворюють комплексний міжгалузевий інститут екологічного права. Як суб’єктивне право, сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології, тобто визначена правовими нормами можлива та необхідна поведінка у сфері раціонального використання природних ресурсів, їх охорони, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки. За таких умов, екологічні права є персоніфікованими правами, що належать кожній фізичній особі. Слід розмежовувати екологічні права та інтереси, які, у свою чергу, не персоніфіковані, а тому належать усім громадянам (суспільству).

Суб’єктивні екологічні права складаються із двох елементів:

• Право на власні дії передбачає здійснення активних дій, спрямованих на охорону, відновлення довкілля (проведення громадської екологічної експертизи);

• Право вимоги – це право вимагати від інших осіб, держави в особі уповноважених органів виконання обов’язків з охорони, збереження, відновлення навколишнього природного середовища, які б забезпечили здійснення наданих їм прав.

Екологічні права громадян – закріплена в законі та гарантована правом сукупність юридичних можливостей і засобів, які дають можливість задовольняти потреби та інтереси громадян в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.