Методи екологічного права

Під методами у теорії права розуміють сукупність способів і засобів, за допомогою яких право впливає на поведінку суб’єктів.

Методи екологічного права – передбачені екологічними актами способи і прийомі, що спрямовані на ефективне регулювання екологічних правовідносин, забезпечення реалізації прав і дотримання обов’язків суб’єктами цих відносин у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Імперативний метод базується на владі та підпорядкуванні, є найбільш поширеним в екологічному праві. Проявляється у наданні дозволів на використання природних ресурсів, здійснення нормування використання природних ресурсів, встановленні заборон, проведенні обов’язкової екологічної експертизи, під час застосування відповідальності за порушення норм екологічного законодавства.

Диспозитивним методом також врегульовані певні відносини (щодо права власності на земельну ділянку).

Економічний метод є специфічним для екологічного права (вплив на суб’єкта через його економічну зацікавленість).

Метод екологізації. Зазначений метод проявляється в тому та передбачає, що будь-яка діяльність, що пов’язана із впливом на навколишнє природне середовище, повинна здійснюватися з урахуванням екологічних вимог.

Принципи та функції екологічного права

Принципи екологічного права – це основні вихідні положення, засади, на яких базується правове регулювання екологічних відносин.

В теорії екологічного права виділяють загальноюридичні принципи та спеціально-юридичні, які, у свою чергу, розподіляються на міжгалузеві та галузеві.

Загальноюридичні принципи

• Гласність та демократизм прийняття екологічно значущих рішень;

• Компенсаційність шкоди, заподіяної порушенням законодавства;

• Поєднання засобів стимулювання та юридичної відповідальності за екологічні правопорушення;

• Принцип міждержавного співробітництва у галузі екології.

Спеціальноюридичні міжгалузеві принципи

• Пріоритет вимог екологічної безпеки;

• Гарантування безпечного навколишнього природного середовища для життя та здоров’я людей;

• Превентивність екологічних заходів;

• Узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів;

• Поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук;

• Прогнозування якості стану навколишнього природного середовища;

• Платність за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів.

Спеціально юридичні галузеві принципи

• Обов’язковість дотримання вимог лімітів використання природних ресурсів (Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження лімітів спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2012 році» від 2.12.2011 р. № 698);

• Збереження просторової та видової різноманітності та цілісності природних об’єктів і їх комплексів;

• Принцип різноманітності форм права власності на природні ресурси;

• Безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів;

• Комплексність та ефективність використання природних ресурсів;

• Множинність правових форм використання природних ресурсів.

Функції екологічного права – основні напрями впливу норм екологічного права на волю та поведінку суб’єктів екологічних правовідносин з метою забезпечення правопорядку у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, гарантування екологічної безпеки.

Дві групи: загальноправові та спеціально правові.