Правовий режим лісів

План:

1. Ліс як об’єкт охорони та захисту;

2. Право власності на ліси та право користування лісами;

3. Управління у сфері використання, відтворення та охорони лісів в Україні;

4. Правова охорона лісів;

5. Відповідальність за порушення лісового законодавства.

Література:

• НПК Лісового кодексу України за ред. Балюк Г. І.

• ЛКУ

• Стратегія

• Постанова КМУ від 19 березня 2012 р. № 212

• Розпорядження КМУ від 14 березня 2012 р. № 208

Ліс як об’єкт охорони та захисту

Перш за все, ліс відіграє важливу екологічну функцію як середовище існування флори та фауни, як природна мережа очищення повітря та джерело кисню в атмосфері. 30% площі поверхні землі, але їх кількість зменшується.

На міжнародному рівні належна охорона та відтворення лісів визнані важливими складовими запобігання зміні клімату та збереження озонового шару.

В Україні дефіцит лісових ресурсів. Ліси займають 15,7% території України. Рекомендацією є 20% земель.

Визначення лісів є неправильним, оскільки розглядається як комплексний об’єкт, що не відповідає положенням чинного екологічного та лісового законодавства.

Ліс – диференційований об’єкт. Визначення є некоректним.

Ст. 4 ЛКУ «Склад лісового Фонду» - лісові ділянки (в тому числі захисні насадження лінійного типу площею не менша 0,1 га). До лісового фонду НЕ належить (ст. 4).

Правові ознаки лісу:

1. Як об’єкт права власності (державна, комунальна, приватна власність – з 2006 р.)

2. Як об’єкт використання (право постійного та тимчасового користування, а також на праві лісового сервітуту);

3. Як об’єкт управління (Розділ ІІІ Стратегії); в Україні реалізується програма «Ліси України» на 2010-2015 рр. Зазначена програма була затверджена Постановою КМУ від 16 вересня 2009 р. №977.

4. Як об’єкт правової охорони та захисту (Глава 16 ЛКУ від 86 статті).

Ст. 1 ЛКУ містить визначення поняття лісової ділянки та земельної лісової ділянки.

Лісова ділянка – це частина лісу, земельна лісова ділянки – це земельна ділянка, правовий режим якої має визначатися нормами ЗКУ.

Ліси поділяються на 4 категорії:

1. Захисні ліси;

2. Рекреаційні ліси;

3. Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;

4. Експлуатаційні ліси.

16 травня 2007 №733

В межах кожної із зазначених категорій лісів можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки, для яких встановлено режим обмеженого лісокористування. Ст. 41 та Постанова КМУ, зазначена вище.

Право власності на ліси та право користування лісами

Розділ ІІ ЛКУ. Ліси є правом власності українського народу.

Суб’єктно-об’єктний склад права державної, комунальної, приватної власності на ліси. Ст. 8, 9, 10 ЛКУ. Суб’єктний склад права державної, комунальної власності такий самий, як і в землях. А приватна власність – обмежена.

Набуття права комунальної власності на ліси: розмежування земель на землі державної і комунальної власності.

Виникнення права власності на ліси.

Ст. 16-24 – користування.

За підставами виникнення:

1. Право загального;

2. Право спеціального користування.

За строком:

1. Постійне;

2. Тимчасове.

Ст. 67 ЛКУ передбачає наступні види спеціального використання лісових ресурсів:

• Заготівля деревини для суспільних потреб. Зміст і особливості здійснення зазначеного виду діяльності визначається ст. 70, 71, 43 ЛКУ.

• Заготівля другорядних лісових матеріалів – ст. 72 ЛКУ.

• Побічні лісові користування – ст. 73 ЛКУ.

• Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт – ст. 74, 68, 69 ЛКУ.

Постанова КМУ №761 від 23 травня 2007 р.

Постанова КМУ від 1996 р. № 185