Особливості правового режиму земель різних категорій

Розділ ІІ ЗКУ та Класифікації видів цільового призначення земель – Наказ Держкомзему № 548.

Ч. 1 ст. 18 До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, що за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим. Правовий режим – встановлений нормативно-правовий порядок, що визначає поведінку суб’єктів земельних правовідносин щодо земель, земельних ділянок як до об’єктів права власності, управління, користування, відтворення, збереження та охорони з метою їх раціонального (економного та ефективного) використання і задоволення різноманітних потреб заінтересованих осіб з захисту їх земельних прав.

Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Стаття 19. Категорії земель

1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення.

б) землі житлової та громадської забудови – ст. 39-42, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про благоустрій населених пунктів», Державними санітарними правилами планування та забудови.

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення – 45-46 ЗКУ, ЗУ «Про природно-заповідний фонд», «Про екологічну мережу» тощо.

г) землі оздоровчого призначення – 47-49 ЗКУ, ЗУ «Про курорти»;

ґ) землі рекреаційного призначення – 50-52 ЗКУ;

д) землі історико-культурного призначення – 53-54 ЗКУ, ЗУ «Про охорону культурної спадщини», ЗУ «Про музеї та музейну справу» тощо;

е) землі лісогосподарського призначення – 55-57 ЗКУ, ЛКУ, ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»;

є) землі водного фонду – 58-64 ЗКУ, ВКУ, Постанова КМУ «Про затвердження порядку користування землями водного фонду» від 13 травня 1996 р. № 502;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 65-77 ЗКУ

Визначення та склад земель с/г призначення – ст. 22 ЗКУ; 23-37 – правовий статус + ЗУ «Про фермерське господарство», «Про особисте (селянське) господарство» тощо та цілою системою підзаконних актів.

Гірничий Закон України, ЗУ «Про транспорт», «Про трубопровідний транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про електроенергетику».

Використання земель уКраїни. Правове регулювання та види

Використання земель та земельних ділянок здійснюється за принципами (ст. 3 ЗУ «Про охорону НПС», ст. 5 ЗКУ).

• Забезпечення раціонального використання та охорони земель;

• Пріоритету вимог екологічної безпеки.

Правові форми використання земель в Україні – право власності та право користування.

Аналіз ч. 2 ст. 79 ЗКУ.

Незважаючи на те, що в природному стані, всі природні ресурси взаємопов’язані, відповідно до природоресурсного законодавства кожен природний ресурс є самостійним об’єктом.

ПЕРЕПИСАТИ КОНСПЕКТ

Законодавець обмежив коло суб’єктів, що можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування. Виключені фізичні особи. Серед юридичних осіб лише 3 категорії: ПУО, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації, релігійні організації.

За Рішенням КСУ (№5 від 22.09.2005 р.) суб’єктами права на постійне користування земельною ділянкою визнаються також ті фізичні та юридичні особи, які набули прав постійних землекористувачів до 1 січня 2002 р. відповідно до ЗКУ і не переоформили його на право власності або оренди земельної ділянки в період з 1 січня 2002 р. по 22 вересня 2005 р. і продовжують використовувати такі земельні ділянки за цільовим призначенням.

Правову основу права оренди земельних ділянок складають положення ЗКУ (ст. 93, 95, 96), спеціального ЗУ «Про оренду землі».

Орендодавці – лише власники земельних ділянок. Користувачі – необмежене коло осіб.

ЗКУ ст. 95-96.