Ознаки управління в галузі екології

1. Є різновидом соціального, а не технічного чи біологічного управління;

2. Відносини управління в галузі екології базуються на засадах необхідності регулювання питань щодо розпорядження природними ресурсами, забезпечення їх раціонального, ефективного використання, відтворення, збереження якості навколишнього природного середовища, забезпечення додержання та захисту прав та законних інтересів особи та громадянина;

3. Це управління покликане забезпечити реалізацію державної екологічної політики, екологічного законодавства, їх мету та завдання;

4. В основу управління в галузі екології покладено діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань (суб’єктів управління).

5. Мета, завдання, повноваження та функції суб’єктів управління визначаються цілою системою правових норм, які регулюють відносини у сфері екології. Таким чином, управління у сфері екології є самостійним інститутом екологічного права.

6. Об’єктом управління виступає діяльність фізичних і юридичних осіб, які в результаті своїх правомочностей використовують природні ресурси та здійснюють вплив на стан навколишнього природного середовища.

Види управління в галузі екології

• За суб’єктом управління:

  1. Державне;

  2. Самоврядне;

  3. Громадське;

  4. Окремі вчені виділяють виробниче, що здійснюється господарюючими суб’єктами або окремими науковими установами та відображається у здійсненні окремих функцій (ст. 29 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», ст. 12 ЗУ «Про природно-заповідний фонд»).

Окремі управлінські функції зобов’язані здійснювати власники природних ресурсів і природо користувачі (наприклад, облік природних ресурсів).

• За об’єктом управління:

  1. В галузі використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земель, надр, вод, лісових ресурсів і рослинного світу, тваринного світу, атмосферного повітря, природно-заповідного фонду України, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних зон і територій, природних багатств виключної морської економічної зони та континентального шельфу в межах зон надзвичайних екологічних ситуацій.

  2. В галузі охорони навколишнього природного середовища.

  3. В галузі забезпечення екологічної безпеки.

• За змістом виконуваних функцій:

  1. Загальне – організація, координація, погодження і контроль, інформаційне забезпечення;

  2. Спеціальне – прогнозування, стандартизація, лімітування, нормування, ліцензування, видача дозволів, ведення кадастрів природних ресурсів, моніторингу за станом навколишнього природного середовища.

Система та компетенція органів управління

Система органів управління – це внутрішньо організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов’язана та обумовлена єдиною метою, завданням та виконує для їх досягнення відповідні функції.

Зазначеними структурними елементами виступають юридично відособлені та наділені владними, організаційно-розпорядчими, консультаційними, контрольними та іншими функціями суб’єкти, які поділяються на 4 великі групи:

1. Органи державного управління загальної компетенції у сфері екології;

2. Органи спеціального державного управління;

3. Органи місцевого самоврядування;

4. Органи громадського управління.