
- •Література
- •Екологічне право як комплексна галузь права. Загальна характеристика
- •Історичні форми взаємодії суспільства і природи
- •Особливості кожної з цих форм
- •Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи
- •Предмет і методи екологічного права
- •Особливості природноресурсових відносин
- •Особливості охоронних правовідносин
- •Методи екологічного права
- •Принципи та функції екологічного права
- •Загальноюридичні принципи
- •Спеціальноюридичні міжгалузеві принципи
- •Спеціально юридичні галузеві принципи
- •Загальноправові функції
- •Спеціально-правові функції
- •Поняття та система екологічного права
- •Об’єкт екологічного права
- •Ознаки об’єктів
- •Джерела екологічного права
- •Поняття джерел екологічного права та їх види
- •Класифікація джерел права
- •Інтеграційні нормативні акти
- •Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •Природоохоронні нормативні акти як комплексні джерела екологічного права
- •Закони, що містять норми екологічного права, але не є джерелами
- •Підзаконні акти
- •Особливі акти
- •Локальні нормативні акти
- •Міжнародні договори
- •Роз’яснення вищих судових інстанцій
- •Екологічні права та обов’язки громадян
- •Поняття та види екологічних прав громадян
- •Система екологічних прав
- •Право на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище (право на екологічну безпеку)
- •Форми права власності на природні ресурси
- •Право власності Українського народу
- •Право державної власності на природні ресурси
- •Право комунальної власності
- •Право приватної власності
- •Зміст права власності
- •Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси
- •Гарантії реалізації та захисту права власності на природні ресурси
- •Право природокористування
- •Поняття та види
- •Види права природокористування
- •Принципи права природокористування
- •Загальні принципи
- •Спеціальні принципи
- •Суб’єктно-об’єктний склад
- •Зміст права природокористування
- •Загальні права та обов’язки
- •Спеціальні права та обов’язки
- •Підстави виникнення, припинення та зміни права природокористування
- •Видача дозволу на спеціальне природокористування.
- •Юридичні гарантії реалізації
- •Правові засади екологічного управління в україні
- •Поняття та ознаки управління в галузі екології
- •Ознаки управління в галузі екології
- •Види управління в галузі екології
- •Система та компетенція органів управління
- •Органи загальної компетенції
- •Рада Міністрів арк.
- •Органи спеціального державного управління
- •Органи спеціалізованого функціонального управління:
- •Органи спеціалізованого галузевого управління:
- •Органи місцевого самоврядування
- •Органи громадського управління
- •Функції управління в галузі екології
- •Виробничий
- •Глава 25 зку
- •Економіко-правовий механізм у галузі екології в Україні
- •Поняття і зміст економіко-правового механізму в галузі екології
- •Склад епм в галузі екології
- •Правове регулювання фінансування екологічних програм і заходів
- •Правове регулювання екологічних податків і зборів
- •Плата за користування надрами
- •Плата за землю
- •Збір за спеціальне використання води
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Збір за спеціальне використання об’єктів тваринного світу
- •Збір за рослини
- •Правове регулювання екологічного страхування
- •Правове регулювання заходів економічного стимулювання
- •Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України
- •Поняття та форми юридичної відповідальності
- •Функції юридичної відповідальності
- •Позитивна відповідальність
- •Негативна відповідальність
- •Поняття, структура та види екологічних правопорушень
- •Підстави настання відповідальності
- •Особливості майнової відповідальності
- •Природоресурсове право (Розділ і) правовий режим використання та охорони земель
- •Земля як об’єкт правової охорони та використання
- •Особливості правового режиму земель різних категорій
- •Використання земель уКраїни. Правове регулювання та види
- •Управління у сфері використання та охорони земель
- •Охорона земель і ґрунтів у системі заходів охорони природних ресурсів
- •Юридична відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- •Правовий режим лісів
- •Ліс як об’єкт охорони та захисту
- •Право власності на ліси та право користування лісами
- •Управління у сфері використання лісів
- •Глава 3 лку ст. 26, 27, 30-33 – загальна компетенція
- •Відповідальність
Юридичні гарантії реалізації
За аналогією з минулою темою (право власності).
Правові засади екологічного управління в україні
План:
Поняття та ознаки управління в галузі екології.
Види управління в галузі екології.
Система та компетенція органів управління в галузі екології.
Функції управління в галузі екології (міжгалузеві та галузеві).
Література:
Конституція України;
ЗУ «Про основні засади (стратегію)…»
Указ ПУ від 9 грудня 2010 р. «Про оптимізацію системи державних органів виконавчої влади».
Поняття та ознаки управління в галузі екології
В широкому розумінні управління – керівництво ким-небудь чи чим-небудь.
Виділяють 3 системи управління:
Механічне управління;
Соціальне управління;
Управління біологічних систем.
У свою чергу соціальне управління є необхідною умовою розвитку суспільства, спільної праці людей для досягнення певних цілей у відповідних сферах і галузях діяльності.
Управління у галузі екології є складовою соціального управління.
В екологічному праві вживається термін «тектоекологія» - теорія управління в галузі екології.
Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.
Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до Розділу 2 Стратегії, першим основним принципом національної екологічної політики названо посилення ролі екологічного управління в системі державного управління України з метою досягнення рівності 3 складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), яка зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку.
Управління в галузі екології – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, в яких реалізуються повноваження державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, які спрямовані на реалізацію державної політики у сфері ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, охорони довкілля, вимог екологічної безпеки, дотримання вимог екологічного законодавства всіма фізичними та юридичними особами, попередження екологічних правопорушень, захисту екологічних прав та інтересів громадян.
Водночас управлінню притаманний виконавчо-розпорядчий характер. Його суть полягає в організуючому впливі на суспільні відносини шляхом застосування державно-владних, самоврядних повноважень або громадських повноважень.