- •Література
- •Екологічне право як комплексна галузь права. Загальна характеристика
- •Історичні форми взаємодії суспільства і природи
- •Особливості кожної з цих форм
- •Науково-правові концепції взаємодії суспільства і природи
- •Предмет і методи екологічного права
- •Особливості природноресурсових відносин
- •Особливості охоронних правовідносин
- •Методи екологічного права
- •Принципи та функції екологічного права
- •Загальноюридичні принципи
- •Спеціальноюридичні міжгалузеві принципи
- •Спеціально юридичні галузеві принципи
- •Загальноправові функції
- •Спеціально-правові функції
- •Поняття та система екологічного права
- •Об’єкт екологічного права
- •Ознаки об’єктів
- •Джерела екологічного права
- •Поняття джерел екологічного права та їх види
- •Класифікація джерел права
- •Інтеграційні нормативні акти
- •Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права
- •Природоохоронні нормативні акти як комплексні джерела екологічного права
- •Закони, що містять норми екологічного права, але не є джерелами
- •Підзаконні акти
- •Особливі акти
- •Локальні нормативні акти
- •Міжнародні договори
- •Роз’яснення вищих судових інстанцій
- •Екологічні права та обов’язки громадян
- •Поняття та види екологічних прав громадян
- •Система екологічних прав
- •Право на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище (право на екологічну безпеку)
- •Форми права власності на природні ресурси
- •Право власності Українського народу
- •Право державної власності на природні ресурси
- •Право комунальної власності
- •Право приватної власності
- •Зміст права власності
- •Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси
- •Гарантії реалізації та захисту права власності на природні ресурси
- •Право природокористування
- •Поняття та види
- •Види права природокористування
- •Принципи права природокористування
- •Загальні принципи
- •Спеціальні принципи
- •Суб’єктно-об’єктний склад
- •Зміст права природокористування
- •Загальні права та обов’язки
- •Спеціальні права та обов’язки
- •Підстави виникнення, припинення та зміни права природокористування
- •Видача дозволу на спеціальне природокористування.
- •Юридичні гарантії реалізації
- •Правові засади екологічного управління в україні
- •Поняття та ознаки управління в галузі екології
- •Ознаки управління в галузі екології
- •Види управління в галузі екології
- •Система та компетенція органів управління
- •Органи загальної компетенції
- •Рада Міністрів арк.
- •Органи спеціального державного управління
- •Органи спеціалізованого функціонального управління:
- •Органи спеціалізованого галузевого управління:
- •Органи місцевого самоврядування
- •Органи громадського управління
- •Функції управління в галузі екології
- •Виробничий
- •Глава 25 зку
- •Економіко-правовий механізм у галузі екології в Україні
- •Поняття і зміст економіко-правового механізму в галузі екології
- •Склад епм в галузі екології
- •Правове регулювання фінансування екологічних програм і заходів
- •Правове регулювання екологічних податків і зборів
- •Плата за користування надрами
- •Плата за землю
- •Збір за спеціальне використання води
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Збір за спеціальне використання об’єктів тваринного світу
- •Збір за рослини
- •Правове регулювання екологічного страхування
- •Правове регулювання заходів економічного стимулювання
- •Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України
- •Поняття та форми юридичної відповідальності
- •Функції юридичної відповідальності
- •Позитивна відповідальність
- •Негативна відповідальність
- •Поняття, структура та види екологічних правопорушень
- •Підстави настання відповідальності
- •Особливості майнової відповідальності
- •Природоресурсове право (Розділ і) правовий режим використання та охорони земель
- •Земля як об’єкт правової охорони та використання
- •Особливості правового режиму земель різних категорій
- •Використання земель уКраїни. Правове регулювання та види
- •Управління у сфері використання та охорони земель
- •Охорона земель і ґрунтів у системі заходів охорони природних ресурсів
- •Юридична відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства
- •Правовий режим лісів
- •Ліс як об’єкт охорони та захисту
- •Право власності на ліси та право користування лісами
- •Управління у сфері використання лісів
- •Глава 3 лку ст. 26, 27, 30-33 – загальна компетенція
- •Відповідальність
Форми права власності на природні ресурси
Форма права власності на природні ресурси визначається об’єктом (конкретним природним ресурсом), суб’єктами, а також способом здійснення суб’єктами своїх правомочностей щодо об’єкта, які становлять матеріальну основу права власності.
Важливе значення має реальна можливість суб’єктів тієї чи іншої форми даного права здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження відповідними об’єктами права власності.
Законодавство у сфері екології чітко та послідовно не визначилося з формами права власності на природні ресурси. Шляхом узагальнення можна виділити наступні форми власності:
Право власності Українського народу;
Державної власності;
Комунальної власності;
Приватної власності.
Колективної власності (залишилося лише декілька відсотків таких власників).
Право власності Українського народу
Ст. 13 КУ: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».
Ст. 324 ЦКУ, ст. 4 ЗУ: «Природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.
Повновладдя народу України в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів реалізується на основі Конституції України як безпосередньо, шляхом проведення референдумів, так і через республіканські органи державної влади відповідно до законодавства України.
Від імені народу України право розпорядження природними ресурсами здійснює Верховна Рада України».
Ст. 4 КУпН, ст. 6 ВКУ, ст. 5 ЗУ «Про тваринний світ», ст. 3 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», ст. 7 ЛКУ, ст. 4 ЗУ «Про природно-заповідний фонд». ЗУ «Про рослинний світ» та ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», ЗКУ не містять відповідних норм щодо права власності Українського народу.
Питання право власності Українського народу на природні ресурси є на сьогодні дискусійним. Існують наступні позиції:
Таке право власності не є самостійною формою, оскільки народ – це соціально-політичний суб’єкт, який не здійснює безпосередньо експлуатацію природних ресурсів.
Згідно з КУ земля є власністю народу України, який здійснює своє право у формі публічної та приватної власності.
Право власності Українського народу може існувати як самостійна форма власності на природні ресурси. Обґрунтовується тим, що чинне природоресурсове законодавство не дає підстав для заперечення самостійності права власності на природні ресурси. По-перше, в чинному законодавстві зараз чітко визначені об’єкти права власності Українського народу (природні ресурси та комплекси); по-друге, пропонується розглядати як безпосередню реалізацію Українським народом свого права власності як через проведення референдуму, так і шляхом здійснення загального природокористування, так і через органи влади й органи місцевого самоврядування.