Тема 6. Організаційний процес

1. Які основні підходи до організаційної діяльності?

3.примусу, зорієнтований на природні ресурси;

2. Підґрунтям є ідея автономії дії на систему незалежно від умов її функціонування і зворотного зв’язку це принцип:

1. розімкненого управління;

3. У системах задається не вхідна дія на об’єкт (управління), а необхідний (бажаний) стан системи, тобто наслідок дії на об’єкт у тому числі управління це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

4. Прагнення ліквідувати нерегулююмий вплив збурень (зовнішнього середовища) на функціонування системи це принцип:

3. замкненого управління;

5. Велике коло управлінських проблем вимагає здійснення однократного акту управління – певного рішення, наслідки якого виявляються тривалий час це принцип:

1. розімкненого управління;

2. розімкненого управління з компенсацією збурення;

3. замкненого управління;

4. однократного управління.

6. Організаційні процеси включають такі види:

1. організація, самоорганізація, поєднання;

2. самовідтворення, спонтанність, зародження;

3. самовдосконалення, самоорганізація, розвиток;

4. зародження, згасання, функціонування.

7. Метод, за яким на об'єкт, поряд з командами управління подаються спеціальні сигнали тестування, реакція на які заздалегідь визначена – це:

1. метод дуального управління;

2.

8. Найбільш розповсюдженим в організаціях бюрократичного типу є:

2. детермінований метод управління;

9. Здебільш притаманний організаціям органічного типу:

3. програмно-цільовий метод управління;

10. Метод, за якім механізм зворотного зв’язку сприяє синергітичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток – це:

3. програмно-цільовий метод управління;

11. Якій метод можливо розглядати як модель узагальненої концепції сучасного управління?

4. ціннісно-орієнтований метод управління.

12. В якому методі управління визначальним чинником є система цінностей?

4. ціннісно-орієнтованому методі управління.

Тема 7. Самоорганізація

1. Сутнісна побудова організації:

2. гомеостаз;

2. Стійкість організації, що динамічно розвивається, забезпечує:

4. оперативну рівновагу.

3. Основні риси самоорганізації:

1. незворотність, випадковість, спонтанність;

4. Самоорганізація характеризується:

2. від’ємним і позитивним зворотним зв'язком;

5. У самоорганізованих системах впорядкованість і саморозвиток виникають в результаті:

1. свідомої діяльності людини;

2. державного втручання;

3. утворення кооперативних процесів з безладдя;

4. використання правил дії й впливу.

6. Гнучкість організації — це:

2. здатність організації до адаптації, модернізації, рефор­мації;

7. Зміни в організації:

1. є небажаними;

2. є неможливими;

3. є необхідними для забезпечення її розвитку;

4. властиві лише промисловим підприємствам.

8. Синергетика характеризується такими ключовими ідеями:

4. не лінійність, самоорганізація, відкриті системи.

9. Реакція системи на зовнішню зміну (збурення) шляхом модифікації зовнішнього середовища – це:

1. адаптування один до одного елементів зовнішнього середовища;

10. Реакція системи на зовнішні зміни (збурення) шляхом модифікації себе – це:

2. адаптування системи до зовнішнього середовища;

11. Реакція системи на внутрішні зміни шляхом модифікації зовнішнього середовища – це:

3. адаптування зовнішнього середовища до системи;

системи на внутрішні зміни шляхом модифікації самої себе – це:

4. адаптування системи самої до себе.

13. Згідно з концепцією самоорганізації головною метою управління організацією є:

1. створення життєво стійкої організації;

14. Відносно сталий стан системи, який якби притягує безліч “траєкторій” системи, які визначаються різними початковими умовами – це:

2. аттрактор;

15. Точка розгалуження шляхів еволюції системи – це:

1. точка біфуркації;

16. Об'єкти, які мають властивості самоподібності – це:

3. фракта́ли;

17. Структурна одиниця підприємства, яка діє самостійно і є самоорганізованою – це:

3. фракта́л;

18. Здатність всіх до підприємницького мислення й діяльності – це:

4. важливіша вимога до середовища фракталу.

19. Явище, коли результат діяльності об'єднаних у систему елементів зменшує адитивний внесок (суму результатів), що одержується кожним елементом окремо:

4. негергія.

20. Зміна пріоритетів і часткових цілей за збереженням головних:

1. гнучкість орієнтації;

21. Якщо динамічна стійкість досягається зовнішнім впливом, то це:

1. зовнішній тип стійкості;

22. Якщо динамічна стійкість визначається своєчасним реагуванням на зміни зовнішнього середовища, то це:

1. зовнішній тип стійкості;

23. Якщо динамічна стійкість досягається шляхом формування, збереження й розвитку внутрішнього потенціалу, то це:

2. внутрішній тип стійкості;

24. Якщо стійкість організації забезпечується зусиллями, які спрямовані на утримання її рівноважного стану шляхом придушення будь-яких збурень, то це:

4. набута стійкість.

25.Здатність організації адекватно реагувати на теперішні і можливі майбутні виклики зовнішнього середовища – це:

4. збалансований розвиток організації.