- •1.Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації та методи утворення фондів страхового захисту та їх характеристика.
- •4.Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •5. Роль страхування в активізації бізнесу та у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства.
- •6.Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •7. Функції страхування та їх характеристика.
- •8. Принципи страхування та їх характеристика.
- •9. Сутність поняття «об’єкт страхування». Об’єкт страхування в майновому, особистому страхуванні та страхуванні відповідальності.
- •10. Страхова відповідальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності.
- •11. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •12. Страхова сума: зміст і особливості визначення в майновому, особистому страхуванні, страхуванні відповідальності.
- •13. Страхова сума, страховий тариф, страхова премія: сутність і взаємозв`язок цих понять.
- •14. Строк страхування і строк дії договору страхування: розбіжності між цими поняттями.
- •15. Страхова франшиза: види, призначення та особливості застосування.
- •16. Страхове поле; рівень охоплення страхового поля. Страховий портфель.
- •17. Страховий збиток: зміст і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •18. Сутність поняття «страхове відшкодування». Взаємозв’язок та розбіжності понять «страховий збиток» і «страхове відшкодування».
- •19. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •20.Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •21. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22.Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •22. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •23. Форми проведення страхування та їх особливості.
- •24. Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування (з урахуванням міжнародного досвіду).
- •Загальні види страхування
- •25. Класифікація страхування за статусом страхувальника і за статусом страховика.
- •26. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •27. Історичні передумови виникнення страхування. Первинні форми страхового захисту.
- •28. Основні етапи розвитку страхування та їх характеристика.
- •29. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •30. Розвиток страхування в індустріальному суспільстві.
- •31. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •32. Еволюція страхування в сучасній Україні.
- •33. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •34. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •35. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •36. Необхідність і сутність ризик-менеджменту.
- •37. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •38. Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •39. Специфіка ризиків у особистому страхуванні.
- •40. Специфіка ризиків у страхуванні відповідальності.
- •43. Призначення нетто-ставки і навантаження у страховому тарифі.
- •41. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •42. Поняття і структура страхового тарифу.
- •44. Особливості визначення страхової премії в загальному страхуванні.
- •45. Особливості визначення страхової премії в страхуванні життя.
- •46. Таблиця смертності як основа побудови тарифних ставок у страхуванні життя.
- •47. Вплив інвестиційного доходу на формування тарифних ставок.
- •48. Збитковість страхової суми; рівень виплат: економічний зміст і призначення цих показників.
- •49. Поняття страхового ринку та його економічне значення. Класифікація страхових ринків за територіальною та галузевою ознаками.
- •50. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •51. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •52. Сучасні загальносвітові тенденції розвитку страхування.
- •53. Характеристика страхових ринків провідних країн світу.
- •54. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •55. Банківсько-страхова інтеграція в сучасних умовах розвитку фінансового ринку.
- •56. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •57.Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •58.Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •59. Міжнародна асоціація органів державного нагляду (iais). Регулювання страховоїдіяльності в країнах єс.
- •60. Умови ліцензування страхової діяльності в Україні.
- •61.Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •62.Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •63.Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •64. Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •65. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •67. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •68. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •69. Істотні умови договору страхування та їх характеристика.
- •70. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •71. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •72. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •73. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •74. Необхідність і сутність страхування життя.
- •75. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •76. Принцип капіталізації та інвестиційна складова в страхуванні життя.
- •77. Особливості договору страхування життя.
- •78. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •79. Сутність загального страхування, його класифікація.
- •80. Ринок загального страхування в Україні та його роль у забезпеченні страховим захистом юридичних і фізичних осіб.
- •81. Майнове страхування. Характеристика ризиків за окремими видами майнового страхування.
- •82. Страхування відповідальності. Характеристика ризиків за окремими видами страхування відповідальності.
- •84. Сутність співстрахування та механізм його застосування.
- •85. Сутність перестрахування та його значення.
- •86. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •87. Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
- •88. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне), їх характеристика, переваги та недоліки.
- •90. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •91. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
- •92. Власний капітал страховика та його характеристика.
- •93. Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •94. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •95. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до Директив Європейського Союзу.
86. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
Суб’екти: Цедент страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховику або професійному перестраховику. Перестраховик страхова організація, яка приймає обєкти в перестрахування. Компанія, яка здійсн. виключно операції з перестрахування, називається професійним перестраховиком. Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм. Перестраховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.
87. Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
Вла́сне утри́мання перестрахува́льника (не́тто-утри́мання перестрахува́льника) — визначена конкретним договором перестрахування грошова сума, у межах якої перестрахувальник в обов'язковому порядку залишає на своїй відповідальності частину страхового ризику. Величина нетто-утримання може бути визначена також як відсоток від страхової суми. Якщо в конкретному договорі перестрахування не зазначена величина нетто-утримання перестрахувальника, то під нетто-утриманням перестрахувальника розуміється власне утримання перестрахувальника, обсяг відповідальності перестрахувальника, пріоритет і т.п. В конкретному договорі перестрахування може бути зазначено брутто-утримання перестрахувальника, що складається із нетто-утримання перестрахувальника та відповідальності, переданої перестрахувальником у перестрахування (ретроцесію) згідно з укладеними ним договорами облігаторного перестрахування.
88. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне), їх характеристика, переваги та недоліки.
Факультативний метод перестрахування характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Головна особливість цього методу перестрахування полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику.Переваги факультативного методу полягають у:• можливості вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перестрахування (розміщення ризику в кількох перестрахувальних компаніях, вибір найкращих пропозицій);• використанні цедентом перестрахування в тих випадках, коли відповідальність справді може зашкодити фінансовій стійкості страховика або коли він має розширити свою діяльність у сфері несприятливих для нього страхувань.Недоліки факультативного перестрахування:• без згоди перестраховика перестрахувальник не може змінити умови страхування;• великі витрати з оформлення факультативного перестрахування;• тривалість оформлення факультативного перестрахування впливає на можливість укладання договору або навіть відмови від нього;• вивчення кожного ризику і часте проведення перестрахувань дає певну інформацію конкурентам про андеррайтерську політикукомпанії-цедента;• неможливість автоматичного поновлення факультативного покриття.Облігаторне перестрахування передбачає обов’язкове віддавання перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями, Перестраховик також обов’язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.У договорі облігаторного перестрахування обов’язково визначаються ліміти відповідальності, перестраховувальна премія, перестраховувальна комісія, обмеження щодо покриття. Переваги облігаторного перестрахування полягають у :• дозволяє збільшити обсяги страхових операцій;• рівномірному розподілі ризиків (перестраховик упевнений в тому, що ризики як більш, так і менш сприятливі, будуть розподілені рівномірно);• автоматичності приймання ризиків, що потребує значно менших витрат пов’язаних з обробкою ризиків.В облігаторному перестрахуванні перестрахувальник має систематично висилати перестраховикові перелік ризиків, що потрапляють під перестрахування (бордеро); в такому разі відпадає необхідність надання додаткової інформації, що відбиває стан страхового портфеля цедента.Недолік облігаторного перестрахування: •коли ризик, що підлягає перестрахуванню, не підпадає під умови облігаторного договору або страхова сума за ризиком перевищує ліміт відповідальності за договором, тоді може виникнути потреба в додатковому договорі факультативного перестрахування.В Україні більш поширеним є факультативне перестрахування, оскільки облігаторна форма технічно складніша.При факультативно-облігаторпому перестрахувалні факультативність передбачається для страховика (цедента), а облігаторність – для перестраховика.
89. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
У пропорційному перестрахуванні розрізняють три види договорів:1) договір квотного перестрахування;2) договір ексцедента суми;3) змішаний договір квотно-ексцедентного перестрахування.За облігаторним квотним договором страхування всі договори в певному виді страхування перестраховуються у перестраховика, який зобов'язаний прийняти зазначені договори на основі єдиного й визначеного відсоткового співвідношення (за квотою). Тобто цедент зобов'язаний передати перестрахо-викові визначену частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик не має права відмовитися від прийняття обов'язку.Як правило, у квотному перестрахуванні цедент передає, а перестраховик приймає від нього відповідну частину премії, визначену у відсотках. Своєю чергою, і перестрахувальник сплачує цедентові комісійну винагороду (за надання можливості участі в договорі), а також тантьему — додаткову комісію зі свого прибутку.Перестрахування на основі ексцедента сум є найдавнішою і найважливішою формою перестрахування. Таке перестрахування застосовується тоді, коли застраховані ризики суттєво відрізняються за вартістю застрахованих об'єктів (застраховані ризики різні за страховими сумами).Перед укладанням договору ексцедентного перестрахування цедент ретельно аналізує статистику страхових випадків, здійснює актуарні розрахунки і на таких підставах визначає розмір власної участі в усіх або в частині договорів безпосереднього страхування. Відповідальність, яка перевищує участь цедента в договорах безпосереднього страхування, передається цедентом для покриття перестраховикові.