82. Страхування відповідальності. Характеристика ризиків за окремими видами страхування відповідальності.

Страхування відповідальності  найбільш молода галузь страхування. Перші договори страхування відповідальності почали укладати в Європі наприкінці ХІХ  поч. ХХ ст. В СРСР таке страхування взагалі не проводилося. Розвиток цієї галузі в Україні налічує не білеше 10 років.

Страхування відповідальності спрямоване на захист майнових прав осіб, постраждалих в результаті дії або бездіяльності страхувальника. Відсутність розвитку цієї галузі пов’язана з відсутністю механізмів притягнення до цивільної відповідальності заподіювача шкоди.

Страхування відповідальності є дуже розвинутим в Західних країнах і законодавство багатьох з них встановлюють перелік обов’язкових видів страхування відповідальності. Здебільшого обов’язковість стосується відповідальності власників об’єктів підвищеної небезпеки, наприклад, транспорт.

До обов’язкових видів страхування відповідальності в Україні належать:

• страхування відповідальності повітряного превізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

• страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна та збитки, що можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

• страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (автотранспорт, мототранспорт);

• страхування відповідальності користувача ядерної установи за шкоду, завдану в результаті ядерного інсценденту.

При класифікації за суб’єктами, які підпадають під вплив ризиків, виділяють ризики для: · людства в цілому; · окремих регонів, країни; · соціальних груп, окремих індивідів; · економічної, політичної, соціальної та інших систем; · галузей господартсва; · господарюючих субєктів. У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити: · політичні · екологічні · транспортні (авіаційні, морські та ін.) · технічні інші ризики.

83. Особисте страхування. Характеристика ризиків за окремими видами особистого страхування.

Особисте страхування можна визначити як галузь страхової діяльності, яка має на меті надання певних послуг як фізичним (окремим громадянам, членам їхніх сімей), так і юридичним особам (наприклад, страхування працівників за рахунок коштів підприємств від нещасних випадків). Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників (застрахованих) у разі настання несприятливих подій для їхнього життя і здоров'я.

Особисте страхування може здійснюватися в добровільній і обов’язковій формі.Необхідність особистого добровільного страхування зумовлюються як ризиковим характером відтворення робочої сили, так і підвищенням ступеня ризику життя у зв’язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також зростанням частки людей похилого віку в загальній чисельності населення. це ускладнює захист особистих інтересів громадян з боку держави та її рахунок і передбачає формування захисних механізмів за рахунок перерозподілу індивідуальних доходів. Особисте страхування включає: страхування від нещасних випадків; страхування життя; добровільне медичне страхування; страхування додаткової пенсії.

При класифікації за суб’єктами, які підпадають під вплив ризиків, виділяють ризики для: · людства в цілому; · окремих регонів, країни; · соціальних груп, окремих індивідів; · економічної, політичної, соціальної та інших систем; · галузей господартсва; · господарюючих субєктів. У загальній класифікації ризиків залежно від сфери діяльності людини, можна виділити: · політичні · екологічні · транспортні (авіаційні, морські та ін.) · технічні інші ризики.