58.Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.

Спеціально уповноваженим державним органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка виконує такі функції:

1. Нормативно-правове регулювання у сфері страхування:

• розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена Законом України “Про страхування” до компетенції Уповноваженого органу;

• узагальнення практики страхової діяльності на страховому ринку, розроблення і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову і посередницьку діяльність у страхування та перестрахуванні;

• прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів

• встановлення правил формування, обліку і розміщення резервів та показників звітності.

2. Нагляд за учасниками страхового ринку:

1) реєстрація (ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестрах), видача ліцензій; тощо)

2) ліцензування страхової діяльності;

3) контрольно-наглядова функція

3. Організаційне та методичне забезпечення діяльності у сфері страхування:

• забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні і перестрахуванні;

• проведення і координація у визначеному законодавством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

• участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду;

Законом України “Про страхування” Уповноважений орган має право:

• одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище;

• не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

• видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання;

• зупиняти чи обмежувати дію ліцензій

• створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових посередників;

• звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом.

59. Міжнародна асоціація органів державного нагляду (iais). Регулювання страховоїдіяльності в країнах єс.

У 1994 році була створена IAIS - Міжнародна асоціація національних органів нагляду за страховою діяльністю, яка об'єднує органи страхового нагляду понад 100 країн світу. Метою IAIS є організація співробітництва між регуляторами страхової галузі для забезпечення ефективного нагляду за страхуванням на внутрішньому і міжнародному ринках. Із країн СНД до неї входять Росія, Казахстан і Україна.

IAIS відома своєю системою обміну інформацією між органами страхнагляду. Принципами її є базові рекомендації співстрахування в цілому й окремих моментах ведення справи для регуляторів. Членством органу страхнагляду країни в цій організації зобов'язує використовувати в страховій практиці міжнародні принципи і стандарти Асоціації. Найбільш відомі чотири принципи IAIS, що регулюють страхову діяльність, проведення страхових операцій, платоспроможність страхових компаній та функції регулятора.

Стандарти регулюють конкретні питання страхування: ліцензування, перевірку, обов'язки органів нагляду і самих страховиків. Стандарти IAIS істотно розширюють функції страхового нагляду, а також встановлюють достатньо високу планку для всіх бажаючих зайнятися страховим бізнесом.

Одне із завдань економічної інтеграції країн Європейського союзу — формування єдиного страхового ринку.

Страхове регулювання в рамках ЄС направлене на формування єдиного страхового ринку, що розвивається але двом напрямам: свобода діяльності національних страхових організацій на всій території ЄС і гармонізація страхового законодавства. Перші кроки в цих напрямах: введення єдиних правил але фінансовим гарантіям страховиків, єдиних правил ліцензування, визначення відповідальності національних органів нагляду за страховою діяльністю, введення єдиної класифікації видів страхування. Страховий ринок країн Європейського Союзу регулюється спеціальними документами – директивами, в яких зазначаються правила здійснення страхової діяльності, організація страхового нагляду і основні принципи. Основні функції Федеральної служби страхового нагляду: видача ліцензій на здійснення страхової діяльності, атестація і ліцензування страхових аудиторів і актуаріїв, контроль за обгрунтованістю страхових тарифів, фінансовою стійкістю п платоспроможністю страховиків, встановлення правил формування і розміщення страхових резервів і ін.

Нині основною директивою є директива 73/239/ЕЕС, 76/267/ЕЕС, яка належить до особистого і неособистого страхування. Всі інші директиви базуються на ній. Ця директива встановлює групи правил, які рекомендуються всім країнам-учасницям ЄС:

- єдині правила з фінансових гарантій;

- єдине групування класів страхування;

- єдині правила ліцензування, зокрема ліцензії видаються для страховиків країн-членів ЄС відповідно до прийнятої класифікації видів страхування;

- правила, що визначають відповідальність національних органів нагляду за регулюванням страхової діяльності.

Другою директивою ЄС передбачено введення вільного просування страхових продуктів на території інших країн-членів ЄС.