48. Збитковість страхової суми; рівень виплат: економічний зміст і призначення цих показників.

Збитковість страхової суми – Збитковість страхової суми – показник діяльності страховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об´єктів у розрізі ризикових видів страхування. Збитковість страхової суми визначається у відсотках, показує ймовірність збитку і зіставленням фактичного і тарифного рівнів. Використовується для оцінювання ризиків.

З метою контролю за забезпеченням фінансової стійкості страхових операцій використовується показник рівня виплат, що являє собою відсоткове співвідношення суми виплат до страхових платежів, що вже надійшли. Цей показник дозволяє наближено оцінити фінансові результати проведення того чи іншого виду страхування. Низький рівень страхових виплат негативно впливає на імідж вітчизняних страхових компаній та ринку загалом, адже посилює недовіру з боку страхувальника, і над цією проблемою варто працювати усім суб'єктам ринку. Причинами низького рівня страхових виплат в Україні служать: непоінформованість власників полісів з питання своїх прав; необґрунтоване завищення страховими компаніями розмірів страхових тарифів; відмова страховиків розробляти й виводити на ринок нові продукти, які мають досить високий ступінь ризику, порівняно з вже наявними; низький розвиток класичного страхування; невиконання окремими страховиками взятих зобов'язань перед страхувальниками

49. Поняття страхового ринку та його економічне значення. Класифікація страхових ринків за територіальною та галузевою ознаками.

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу. Головною умовою виникнення страхового ринку є наявність великої кількості незалежних страховиків, що мають обособлене майно, мають право залучення страхових премій від страхувальників. Наявність цієї умови породжує конкурентку боротьбу між ними і сприяє якісному розвитку страхового ринку, страхової справи в цілому і встановленню адекватних цін на страхові послуги. Важливим для характеристики страхового ринку є його взаємозвязок з ринком капіталу, а через ринок капіталів – з усіма ланками економіки. Існування повноцінного ринку страхування є важливою умовою для підвищення добробуту населення та сталого економічного зростання. В Україні цей сектор знаходиться на ранній стадії свого розвитку і має деякі проблеми. Тому подальший його розвиток має набути пріоритетного значення в економічній та соціальній аспектах політики держави

Класифікація страхового ринку передбачає виділення організаційно-правової, інституціональної, територіальної та галузевої його структури.

Організаційно-правова структура – це сукупність взаємодіючих між собою страховиків і перестраховиків, які виступають на страховому ринку як АТ, ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю і командитні товариства.

Інституціональна структура базується на розмежування державної, комерційної, комбінованої форм власності страхових компаній.

Територіальна структура виділяє такі страхові ринки:

• Національний  сфера надання страхових послуг в межах однієї країни (найпотужніший – нац. ринок США, що за збором страхових премій по страхуванню життя займає 28% загальносвітового збору, а інших – 40%, за розміщенням грошей в страхові резерви – 31% світового ринку);

• Регіональний  сукупність нац. страхових ринків, поєднаних між собою тісними інтеграційними звязками (найпотужніший – північно-американський, який включає США і Канаду - в 1997 р. 33% світових страхових премій);

• Міжнародний  сукупність нац. і регіональних ринків; у вузбкому розумінні – це світові фінансові центри, що характеризуються великою кількістю міжнародних страхових операцій (Лондон, Париж, Амстердам).

Галузева структура:

• Майнове (добровільне (62% та недержавне обовязкове (14%))

• Відповідальності - добровільне (16%)

• Особисте (добровільне (8%), в тому числі життя (0,7%))