
- •Розкрийте передумови економічної інтеграції у Європі.
- •Чому заснування Європейського оборонного співтовариства та Європейського політичного співтовариства так і не стали реальністю?
- •Що передбачав план Шумена, яку він мав реалізацію?
- •Які цілі передбачало створення єес?
- •У чому полягає сутність Копенгагенських критеріїв у поширенні Євросоюзу?
- •6. З якого періоду здійснюється співпраця європейського співавторів з питань загальної зовнішньої політики?
- •7. У чому полягає зміст Європейської політики безпеки та оборони.
- •10.Чому вважають прийняття у 1992 році Маастрихтського договору завершенням етапу формування єдиного внутрішнього ринку (четвертого етапу економічної інтеграції)?
- •11.Чому країнами-членами єс було прийнято рішення про впровадження Спільної зовнішньої політики та політики безпеки країн єс?
- •12.Чи можна говорити, що сзппб є єдиною для всіх країн єс, і вони всі її дотримуються при розробці свого напрямку розвитку?
- •13.Перерахуйте та розкрийте основні Копенгагенські критерії членства у Європейському Союзі.
- •14.Розкрийте позитивні наслідки розширення єс на основі плану дій у вигляді програми phare.
- •15.Визначте основні напрямки діяльності країн єс у рамках програми tacis.
- •16.Згідно з текстом Ніццького договору від 26 лютого 2001 року визначити основні цілі Спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •17.Розкрийте на основі яких інституційних структур та яким чином йде впровадження сзппб.
- •18.У чому полягає зміст інституційної побудови організації діяльності єс?
- •19.Перерахуйте органи, за допомогою яких єс виконує свої обов’язки?
- •20.Розкрийте повноваження європарламенту та загальні сфери його діяльності.
- •21 У чому полягає специфіка повноважень Ради єс?
- •22 Полномочия европейского суда
- •23 У чому полягає специфічність повноважень Європейської рахункової палати?
- •24 Які повноваження покладені на Європейський центральний банк, здійсненню яких заходів він сприяє?
- •Операции
- •25. Якими бачаться сьогодні основні напрямки
- •26. Які моменти були визначними при створенні основних органів єс?
- •27. Які переваги дає Євросоюзові механізм співробітництва? Яку він має дію серед основних інституцій єс?
- •28. Якими повноваженнями володіє Європарламент, які існують обмеження в його компетенції?
- •29. Серед повноважень Ради єс, які слід віднести до відносно обмежених?
- •30. Які переваги дає українській державі спілкування з Європейською комісією?
- •31.Розкрийте більш предметно контрольні повноваження Європарламенту
- •32. Розкрийте об’єктивні можливості Ради єс у координації спільної економічної політики держав-учасників Співтовариства.
- •33. Визначить повноваження та специфіку діяльності Європейської комісії.
- •34. Проаналізуйте процесуальну діяльність Європейського Суду.
- •35. Що визначає право єс? На що або на кого спрямоване право Європейського Союзу?
- •36. У чому полягає сутність первинного законодавства ес?
- •37. Що є основною вторинного законодавства єс?
- •38. У якій формі визначаються міжнародні угоди єс з країнами світу?
- •39. У чому полягає необхідність загальних принципів права єс?
- •40. У чому полягає принципова різниця між первинним та вторинним законодавством єс?
- •41. Чому законодавство єс може безпосередньо впливати на громадян держав-членів в обхід законодавчих органів держав-членів? Чи всіх норм права це стосується?
- •42. Чому договори, що входять до джерела «первинного законодавства» можна вважати Конституцією єс?
- •43. Чому право єс не повинно втручатися в національну систему права країн-членів більше, ніж це необхідно, для того щоб створити найкращі умови життя?
- •44. Визначте загальні риси права єс.
- •45. Охарактеризуйте первинні джерела права єс.
- •Перелічити правові інструменти єс. Визначте області їх використання.
- •Визначте основні складові Маастрихтського договору за допомогою яких було розширено повноваження співтовариства та зміцнена влада його інституцій, зокрема парламенту.
- •Що означає інтеграція та процес інтеграції?
- •Чим визначається інтеграція в просторовому аспекті?
- •51. Завдяки яким науковцям концепція митного союзу одержала розвиток?
- •52. Які чинники спонукають країни єс до розширення?
- •53. Які обставини стримують співпрацю між Україною і єс
- •54. Чому на сучасному етапі розвитку суспільства інтеграційні процеси це універсальна закономірність притаманна багатьом регіонам, не тільки європейським?
- •55. Чому митний союз розглядається як безумовний крок до повної інтеграції регіону і є її першим етапом?
- •56. У чому полягає основа діяльності Спільноти?
- •57. Чому вважається, що найвищою формою міжнародної інтеграції є економічний і валютний союз?
- •58. Що спонукає Україну до інтеграції у єс?
- •59. Назвіть структурні рівні інтеграційних процесів, на якому здійснюється інтеграція в умовах Європи та їх компонентів.
- •60. Визначте сутність статичних і динамічних ефектів регіональної інтеграції.
- •61.Надайте оцінку форм розвитку міжнародної економічної інтеграції.
- •62.Перерахуйте основні чинники, що визначають розширення єс на схід.
- •63.Назвіть алгоритм просування України до єс.
- •64.Яка мета єдиної торгівельної політики Співтовариства, що проголошена у ст. 131 Римського договору?
- •65.Які основні засоби торгівельної політики застосовуються в єс?
- •66. Яким чином відбувається регулювання торгівельних бар’єрів в єс?
- •67. На яких основних засадах ґрунтується політика єс у сфері міжнародної торгівлі?
- •68. Що стало основою уніфікації європейського ринку? Який документ регламентував ці дії?
- •69. На що спрямована політика єдиного внутрішнього ринку? Чому вона має саме такий напрямок?
- •70. Що означає система преференційних торгівельних угод єс? Які країни входять до цієї системи?
- •71. В якому документі закріплені основні засади міжнародної торгівельної політики єс? На що вона спрямована?
- •72. Розкрийте основну мету Єдиної торгівельної політики Співтовариства.
- •73. Розкрийте структуру та рівні єдиного митного тарифу.
- •74. Перерахуйте з чого складається зовнішньоторгова політика
- •77. Які зауваження треба враховувати при оцінці результатів дії спільної митно-тарифної політики в країнах Європи?
- •78 Чому із введенням єдиної митно-тарифної політики Співтовариство одержало надійний інструмент впровадження ефективної тарифної політики?
- •79. Якими характеристиками визначається розвиток митного союзу Європейських держав?
- •80. З яких елементів складається митний кодекс єс?
- •Які документи крім митного кодексу регулюють питання митно-тарифної діяльності у країнах єс?
- •Які зміни відбулися у митно-тарифному регулюванні з приєднанням України до сот?
- •Чим визначається інтеграція у митно-тарифній сфері а) на світовому рівні; б) на рівні макрорегіону?
- •Чи сформувався у країнах єс оптимальний митно-тарифний простір? Які чинники його обмежують?
- •85. Чому економічна інтеграція у Західній Європі не обмежується тільки колом країн єс?
- •86.Від чого залежить порядок визначення митної вартості товару а) в країнах єс; б) в Україні?
- •87. Перерахуйте основні причини стального митного регулювання в єс.
- •Структура та рівні єдиного митного тарифу єс, який щорічно видається Комісією у двох варіантах, відображає основні особливості зовнішньоторговельної політики Союзу.
- •88. Дайте визначення загальному митному тарифу та його формування у межах Євросоюзу.
- •89.Перерахуйте мотиви обмеження вільного руху товарів у країнах єс.
- •90. Визначить позитивні наслідки дії спільної митно-тарифної політики.
- •Назвіть конкретні форми дії Митного кодексу єс.
- •92. Поясніть сутність митно-тарифного регулювання в Україні
- •Розкрийте сутність митних процедур у торгівлі між Україною і новими членами єс.
- •Які були перші спроби утворення валютного союзу у Європі?
- •Що було притаманне Скандинавському Валютному союзу? у який період це було?
- •З чого починалося створення Валютної системи у Європі?
- •97. Чому було створено Європейський Фонд Валютної Співпраці?
- •) Від чого залежала кількість валюти країни-члена у кошику екю?
- •99) Що означає термін «валютна змія»?
- •100) На підставі якого документу було завершено створення єдиного внутрішнього ринку Європи? Що було в ньому визначено?
- •101)Що включає в себе інструментарій монетарної політики єс?
- •102)Які наслідки створення Економічного та Валютного союзу можливо виділити?
- •104)Що спонукало Європу до створення евс?
- •105)Чому у Маастрихському договорі багато місця присвячено бюджетній політиці? Що це означає?
- •106 Когда и почему Совет ес может влиять на экономическую политику стран членов ес?
- •107. На ваш взгляд при введении Валютного Союза каких последствий для стран - членов больше положительных или отрицательных. Почему?
- •108 Назовите и охарактеризуйте основные этапы экономической и валютной интеграции стран ес
- •109 Определите роль Маастрихтского договора в построении валютного и экономического союза
- •111.Розкрийте етапи впровадження Євро.
- •112.Розкажіть про Європейську систему центральних банків, її функції та роль у провадженні монетарної політики.
- •113. Охарактеризуйте курсово-інтервенційний механізм створення евс.
- •114. Визначте основні положення Маастрихтського договору.
- •115. Коли було започатковано регіональну політику співпраці у Західній Європі? Хто працював над концепцією регіональної політики?
- •116 Що означає «регіоналізація» інтеграційних процесів?
- •117 Що собою представляє концепція спільного розвитку?
- •118 Які основні напрямки регіональної політики європейського співтовариства ви знаєте?
- •119 У чому полягає значення екологічних відносин прикордонних регіонів для світового розвитку?
- •120Який вплив має розвиток єврорегіонів на прикордонне співробітництво країн?
- •121 Що означає «прикордонний регіон»? Чому цей термін має важливе значення у формуванні напрямку регіональної політики єс?
- •122 Які організації займаються проблематикою прикордонного співробітництва на міжнародному рівні у рамках єс? Розкрийте їх функції.
- •123 Чому для України важливо, щоб Асамблея регіонів Європи визнала регіоналізм не тільки в межах єс, а й за його межами?
- •124 Чому формування Єврорегіонів має три основних напрямки? Що це за напрямки? Чому саме такі?
- •125. Які напрямки та цілі транскордонного співробітництва?
- •126. Назвіть етапи формування регіональної політики у Західній Європі.
- •127. Визначите особливості цілей, які використовуються у сучасній регіональній політиці єс.
- •128. У чому полягає зміст галузевих угод між Україною та єс?
- •129. Які риси характеризують співробітництво між Україною та єс?
- •130. Хто відповідає за впровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу?
- •131.Що стало основним інституціональним інструментом міждержавного спілкування напрямку «Україна – єс»?
- •132. Який вплив на інтеграцію мають саміти «Україна – єс»?
- •133. До яких позитивних наслідків веде адаптація національного законодавства до законодавства Європейського Союзу?
- •134. У яких сферах діяльності сторін виникають проблеми?
- •135. Чи можна Стратегію інтеграції України до єс вважати найважливішим правовим актом України в цій сфері?
- •136. Які проблеми виникають при адаптації законодавства України до правових вимог Євросоюзу?
- •Що є головною проблемою для України у стосунках з країнами єс?
- •138. До чого веде протиставлення питань «Україна – єс» та «Україна – снд»?
- •139. Назвіть основні нормативні акти, які визначають порядок співробітництва між Україною та єс.
- •140.Визначіть місце актів Президента України серед нормативно-правових документів – основи співробітництва між Україною та єс.
- •141.Розкрийте роль Комітету з питань співробітництва між Україною та єс у інтеграційних процесах нашої держави.
- •142 Позначте основні причини виникнення проблем підключення України до євроінтеграційних процесів.
- •143. Обґрунтуйте перспективи подальшого розвитку інтеграційного вектору «Україна – єс».
17.Розкрийте на основі яких інституційних структур та яким чином йде впровадження сзппб.
ОВПБ стала новым направлением деятельности ЕС, развивающим опыт «европейского политического сотрудничества» и предусматривающим согласование и осуществление странами ЕС совместных внешнеполитических действий на основе единогласно принятых решений.
Амстердамский договор (1997 года) реформировал ОВПБ с целью повышения эффективности ее функционирования. Были предусмотрены следующие институциональные новации: — «Общая Стратегия», возможность «конструктивного воздержания» от участия во внешнеполитических акциях, должность Верховного Представителя по ОВПБ и дополнительный аппарат внешнеполитического планирования в составе Генерального Секретариата Совета ЕС, а также положение о постепенном включении Западноевропейского союза и подчинённых ему органов в общую систему институтов ЕС.
Поворотным пунктом в решении вопроса об интеграции в ОВПБ стала встреча Ширака и Блэра в Сан-Мало в декабре 1998 г. Была сформулирована цель — обеспечить Евросоюзу военные возможности для выполнения так называемых «Петерсбергских миссий»
В июне 1999 года на саммите в Кельне страны ЕС приняли решение об углублении ВП координации и переходе к проведению общей политики в области безопасности и обороны (ОЕПБО). Выработку и проведение этой политики вменили в обязанность верховному представителю ЕС по вопросам ВП и безопасности, на этот пост был назначен бывший генсекретарь НАТО Хавьер Солана. В руках верховного представителя стали концентрироваться полномочия, связанные с представительством полит. и военно-полит. интересов ЕС в отношениях с внешними партнерами.
Однако интеграция в ЕС в области взаимоотношений с внешним миром осуществляется прежде всего через межправительственную координацию и в гораздо меньшей мере — посредством делегирования полномочий на уровень интеграционного объединения. Сфера ВП остается довольно чувствительной, и государства весьма осторожны в том, что касается отказа от своих прав и возможностей в этой области. В результате из-за несовпадения ВП ориентиров и приоритетов стран-участниц «единая ВП» нередко оказывается невозможной даже на основе согласования позиций.
На саммите ЕС в Хельсинки (декабрь 1999) было решено создать к 2003 г. потенциал, позволяющий в двухмесячный срок развернуть военный контингент численностью 60 тыс. человек («корпус быстрого развертывания»), способный к самостоятельным действиям по выполнению всего спектра «Петерсбергских миссий».
С 2000 года функционируют новые структуры ЕС — Комитет по политике и безопасности (для согласований по ВП и военным вопросам) и Военный комитет (в составе начальников главных военных штабов стран-участниц)
Лиссабонский договор 2009 г. расширил сферу полномочий в области внешней и оборонной политики ЕС. Был введен пост представителя ЕС в области внешней и оборонной политики.
Европейский совет определяет принципы общей внешней политики и политики безопасности и ее общие ориентиры, в том числе, по вопросам, затрагивающим оборонную сферу.
Европейский совет принимает решения об общих стратегиях, которые будут претворятся в жизнь Союзом в тех сферах, где государства-члены имеют важные общие интересы.
Совет принимает решения, необходимые для разработки и претворения в жизнь общей внешней политики и политики безопасности, на базе общих ориентиров, установленных Европейским советом.
Совет вносит в Европейский совет рекомендации об общих стратегиях и реализует последние, в частности, путем утверждения общих акций и общих позиций.
Совет заботится о единстве, согласованности и эффективности действий Союза.
Совет принимает общие акции[27]. Общие акции относятся к определенным ситуациям, в которых признаны необходимыми практические действия со стороны Союза. В общих акциях устанавливаются их цели, сфера применения, средства, которые должны быть предоставлены в распоряжение Союза, условия о порядке их осуществления и, при необходимости, срок действия.
Совет может обратиться к Комиссии с запросом о представлении ему любого соответствующего предложения, относящегося к общей внешней политике и политике безопасности, в целях обеспечить претворение в жизнь общей акции.
Общая внешняя политика и политика безопасности охватывает всю совокупность вопросов, относящихся к безопасности Союза, включая поступательное формирование общей оборонной политики, которая, возможно, приведет к общей обороне, если так решит Европейский совет. В подобном случае Европейский совет рекомендует государствам-членам принять решение в этом направлении в соответствии с конституционными требованиями каждого из них.
Политика Союза в значении настоящей статьи не затрагивает особого характера политики безопасности и обороны, проводимой отдельными государствами-членами; она уважает обязательства, вытекающие из Североатлантического договора для некоторых государств-членов, которые полагают, что их общая оборона реализована в рамках Организации североатлантического договора (НАТО), и является совместимой с общей политикой безопасности и обороны, установленной в этих рамках.
Вопросы, рассматриваемые Советом, включают гуманитарные задачии задачи по эвакуации, задачи по поддержанию мира и задачи боевых подразделений в целях урегулирования кризисов, в том числе, задачи по восстановлению мира.
Решения, затрагивающие оборонную сферу, о которой идет речь, принимаются без ущерба для политики и обязательств
Председательствующий несет ответственность за претворение в жизнь решений, принятых согласно настоящему разделу; в этом качестве он выражает в принципе позицию Союза в международных организациях и в рамках международных конференций.
Председательствующему оказывает содействие Генеральный секретарь Совета, который осуществляет функции Высокого представителя по общей внешней политике и политике безопасности.
Совет может всякий раз, когда посчитает это необходимым, назначать специального представителя, который наделяется мандатом в отношении конкретных политических вопросов.
Председательствующий консультируется с Европейским парламентом в отношении принципиальных аспектов и выбора основополагающих направлений общей внешней политики и политики безопасности, и заботится о том, чтобы взгляды Европейского парламента должным образом были приняты во внимание. Европейский парламент подлежит регулярному информированию Председательствующим и Комиссией о развитии внешней политики и политики безопасности Союза.
Европейский парламент может направлять вопросы или формулировать рекомендации в адрес Совета. Ежегодно он проводит дебаты о прогрессе, достигнутом в осуществлении общей внешней политики и политики безопасности.
Без ущерба статье 207 Договора об учреждении Европейского сообщества Комитет по вопросам политики и безопасности следит за международной обстановкой в сферах, относящихся к общей внешней политике и политике безопасности, и содействует формированию политики путем подготовки заключений для Совета по запросу последнего или по своей собственной инициативе. Он также осуществляет наблюдение за реализацией согласованной политики, без ущерба для компетенции Председательствующего и Комиссии.
В рамках настоящего раздела Комитет под ответственность Совета осуществляет политический контроль и стратегическое руководство в отношении операций по урегулированию кризисов.
Совет может уполномочить Комитет в целях проведения операции по урегулированию кризиса и в течение срока ее осуществления, как эти цели и сроки определены Советом, принимать соответствующие решения по вопросам политического контроля и стратегического руководства операцией, без ущерба статье 47.
Генеральный секретарь Совета - Высокий представитель по общей внешней политике и политике безопасности помогает Совету по вопросам, относящимся к общей внешней политике и политике безопасности, в частности, содействуя формулированию, подготовке и реализации политических решений, при необходимости, выступая от имени Совета и, по запросу Председательствующего, осуществляя политический диалог с третьими сторонами.