87. Перерахуйте основні причини стального митного регулювання в єс.

Створення митного союзу, як відомо з економічної практики є однієї зі стадій міжнародної економічної інтеграції. У цьому випадку в торгівлі між державами-учасниками мита й квоти, як і у зоні вільної торгівлі, також не існують, але, крім цього, держави погоджуються застосовувати до товарів, що надходять у такий союз ззовні, загальне мито. Це мито йменується загальним митним або загальним зовнішнім тарифом.

Перші зародки митного союзу в Європі з'явилися із прийняттям договору про ЄОУС. Як було заявлено в декларації від 9 травня 1950 року, «обіг вугілля й стали між країнами, що поєднуються, буде негайно звільнено від всіх мит». Це й було закріплено в статті 4а Договору про ЄОУС, що набула чинності 10 лютого 1953 р., для вугілля, залізної руди й залізного лома, а з 1 травня 1953 р. і для сталі.

Структура та рівні єдиного митного тарифу єс, який щорічно видається Комісією у двох варіантах, відображає основні особливості зовнішньоторговельної політики Союзу.

По-перше, рівень єдиного митного тарифу ЄС постійно знижується на підставі домовленостей у межах раундів переговорів ГАТТ/СОТ. Окремі товари (масляничне насіння, корм для худоби, мінеральні продукти - окрім палива, дерево, гума) обкладаються імпортними зборами замість мита.

По-друге, ЄС зберігає митний та нетарифний захист деяких видів чутливої сільськогосподарської продукції у межах Єдиної сільськогосподарської політики Союзу. Наприклад, імпортне мито на цукор становить 80%, на тютюнові вироби - 180%. Можна припустити, що без подвійного захисту значна частина сільськогосподарських виробників у ЄС виявилася б не конкурентоздатною. Кількісні обмеження також застосовуються для захисту інших чутливих галузей та товарів: продукції чорної металургії, текстилю, хімікатів, взуття, скляних виробів.

По-третє, ЄС широко використовує різні схеми преференцій, що надаються окремим країнам та групам країн. Наприклад, існують: загальна схема преференцій для країн, що розвиваються; розширені пільги для країн АКТ у межах Ломейських та Котонських угод, а також країн - сусідів ЄС у Північній Африці та Близькому Сході (Алжир, Марокко, Туніс, Єгипет, Йорданія, Ліван, Сирія); режим вільної торгівлі з ЕАСТ; Угоди про асоціацію з Туреччиною, Мальтою, Кіпром; Європейські угоди з Польщею, Чехією, Словаччиною, Угорщиною, Болгарією, Румунією, Латвією, Литвою, Естонією; Угоди про вільну торгівлю промисловою продукцією з Ізраїлем.

88. Дайте визначення загальному митному тарифу та його формування у межах Євросоюзу.

Однієї з важливих складових МТП країн Євросоюзу став Загальний митний тариф (ЗМТ). Саме він дозволив ЄЕС проводити незалежну митну й загальну торговельну політику, а з 1975 р. прибутки від ЗМТ надходять не державам-членам, а прямо Співтовариству, будучи одним з важливих джерел бюджету ЄС. Загальний митний тариф був уведений ст. 18-29 Договору про ЄЕС в 1958 р. і став цілком застосовуватися із завершенням перехідного періоду (тобто з 1968 р.). При цьому ЗМТ був закріплений на рівні середнього арифметичного мита, які були в чинності на 1 січня 1957 р.

В 1958 р. ЗМТ був створений на основі номенклатури, закріпленою Брюссельською конвенцією 1950 р. про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах. У результаті спочатку складена тарифна номенклатура мала більше 20 тис. субпозицій. Після перегляду їхнє число скоротилося до 10 тис. Однак, ця кількість була однаково нескінченно великою. Тому була створена група спеціальних митних експертів, що зуміла скоротити кількість субпозицій до 2809. В 1987 р. була створена інформаційна база даних ТАРІК (інтегрований тариф Співтовариства) для того, щоб показувати особливі положення, застосовувані Співтовариством до товарів кожного коду Сполученої номенклатури (СН). ТАРІК поєднує положення про імпорт, не включені в СН: тарифні квоти й переваги, тимчасові призупинення автономних мит, що входять в ОТТ, антидемпінгові мита й компенсаційні мита - і дає, таким чином, інформацію про «інтегрований тариф» Співтовариства.

В 1994 р. Співтовариство створило вже електронну версію цієї бази даних, що одержала назву ТАРІК 2 (TARIK 2). Вона зручна тим, що періодично обновляється, а результати такого відновлення відразу стають доступні користувачам. Треба відзначити, що повністю ЗМТ застосовується лише до торгівлі із країнами Північної Америки, Австралією й ПАР.

На застосування ЗМТ до інших країн вирішальний вплив роблять такі міжнародні угоди, як (ГАТТ), а також усілякі тарифні пільги на різні товари різним державам. Найважливішою міжнародною угодою, що вплинуло на зниження тарифів і надання тарифних пільг, стало ГАТТ.

З 1985 р. Співтовариство взяло участь у підготовці нового раунду переговорів у рамках ГАТТ, що пройшов у Пунта-Дель-Эсте (Уругвай) з 20 вересня 1986 р. по 15 грудня 1993 р., у них взяло участь 117 держав. У результаті значно зменшилися тарифи на промислову продукцію. У таких секторах, як будівельні матеріали, сільськогосподарська техніка, медичне устаткування, сталь, пиво, папір, спирти, фармацевтична продукція, іграшки й меблі, мита промислових, а також багатьох країн, що розвиваються, скоротилися на третину й більше.

У результаті таких істотних скорочень мит стало необхідним змінити й ЗМТ. З 1995 р. набув чинності новий варіант, що враховує результати уругвайського раунду. Кожний підпункт тарифної номенклатури тепер має два рівні: тарифів: автономний і договірний. Останній застосовується для країн-учасниць ГАТТ/ СОТ.

Великий вплив на розмір ЗМТ роблять загальні тарифні переваги, які застосовуються до країн, що розвиваються, у рамках політики надання допомоги їхньому економічному розвитку. Так, для країн, що підписали Ломейську конвенцію (африканські, карибські й тихоокеанські держави), Співтовариство гарантує вільний доступ практично всіх товарів на свою територію, істотну фінансову й технічну допомогу, а також певні гарантії стабільності їхніх доходів від експорту - т.зв. система СТАБЕКС (STABEX).

Іншим країнам, що розвиваються, ЄС надають значні митні привілеї, за винятком сфер, пов'язаних з текстильною продукцією й більшістю галузей європейського сільського господарства. Такими заходами ЄС намагається допомогти розвитку економічно нерозвинених держав, надаючи при цьому більші переваги бідним країнам. Також певний вплив на обчислення ЗМТ для імпорту з ряду держав зробило підписання в 1974 р. Договорів про асоціацію ЄЕС із країнами-членами ЕАСТ. Ці договори з 1 січня 1994 р. були замінені угодою про Європейський економічний простір (ЄЕП), що поєднує після приєднання до ЄС в 1995 р. Австрії, Фінляндії й Швеції також Норвегію, Ісландію й Ліхтенштейн.