81. Чи сформувався у країнах єс оптимальний митно-тарифний простір? Які чинники його обмежують?

На современном этапе, таможенная деятельность в рамках ЕС является довольно слаженным механізмом. Поступательное развитие ЕС отнюдь не означает отсутствие противоречий и трудностей этого процесса. Выше уже отмечались межстрановые и внутристрановые диспропорции, возникшие в результате присоединения новых членов ЕС. Значительные проблемы возникали и возникают в процессе осуществления единой аграрной политики, единых централизованных цен на основные виды сельскохозяйственной продукции. Тревожит идеологов Евросоюза и падение конкурентоспособности европейских товаров на международных рынках, сокращение доли ЕС в мировой торговле, отставание от США в компьютеризации и др.

85. Чому економічна інтеграція у Західній Європі не обмежується тільки колом країн єс?

Экономическая интеграция в Западной Европе не ограничивается только границами ЕС: с начала 60-х годов существует Европейская ассоциация свободной торговли (ЕАСТ). ЕАСТ в отличие от ЕС не имеет наднациональных функций и межгосударственных координирующих институтов. ЕАСТ во главу угла ставит экономическое сотрудничество. В первую очередь она содействовала либерализации торговли и устранению таможенных барьеров.

Страны - члены ЕАСТ (в 80-е годы их было 7, в середине 90-х годов - 4 - Норвегия, Исландия, Лихтенштейн, Швейцария) добровольно присоединяются к тому или иному торгово-экономическому соглашению с третьими странами, а также обладают суверенным правом устанавливать в отношении этих стран любые таможенные тарифы. В торговле между странами - членами Европейской ассоциации свободной торговли режим свободного беспошлинного торгового оборота действует только в отношении промышленных товаров, так как действие конвенции ЕАСТ не распространяется на сельскохозяйственную продукцию.

В 1972 г. каждое государство, входящее в ЕАСТ, подписало соглашение с ЕЭС/ЕС, в соответствии с которым постепенно были снижены пошлины и количественные ограничения на промышленные товары. Беспошлинная торговля между этими странами базируется на системе сложных правил, разработанных в зависимости от происхождения товара. Из-за отсутствия единого таможенного тарифа внутри ЕАСТ свобода беспошлинной торговли существует только для товаров, произведенных в странах – членах.

86.Від чого залежить порядок визначення митної вартості товару а) в країнах єс; б) в Україні?

У зв’язку з необхідністю зайняти своє місце у міжнародному поділі праці в Україні достатньо уваги приділяється державному регулюванню зовнішньої торгівлі. Це потребує використовувати економічні механізми та інструменти, серед яких найбільш цивілізованим на даний час є митно-тарифне регулювання – найважливіший механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Митне-тарифне регулювання - це найважливіша складова митної справи, одна з основних функцій митних органів будь-якої країни.

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності розпочалось в Україні з отриманням державою незалежності в 1991 році. Основи правового фундаменту митно-тарифного регулювання закладені законом України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року № 2098-XII. Саме цей закон визначив основні напрямки тарифного регулювання, ввів у законодавство України такі поняття:

• ввізне, вивізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мито;

• митна вартість товарів, країни походження товарів.

Закон зазначив види мита за способом справляння, адволорне, комбіноване, специфічне; регламентував процедуру нарахування і сплати мита і надання тарифних преференцій.

Обкладення товарів й інших предметів ввізним митом при їх ввезені на митну територію України здійснюється за ставками Єдиного митного тарифу України (далі - Тариф), який є систематизованим зведенням ставок ввізного мита.

Згідно з декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року № 4-93 «Про Єдиний митний тариф України» та законом України від 5 лютого «Про Єдиний митний тариф» ввізне (імпортне) мито сплачується у національній валюті України. Мито, що підлягає оплаті, нараховується митними органами згідно зі ставками, діючими на день надання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають його обкладенню, проводиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також які фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури.

Порядок визначення митної вартості товарів встановлений постановою Кабінету Міністрів від 05.10.98. № 1598 «Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі їх переміщення через митний кордон України». Залежно від країни походження товарів при ввезенні їх в Україну застосовується пільгові або повні ставки ввізного мита, передбаченні Тарифом.

Законом України від 03.04.97 № 170/97-ВР «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів й інших предметів, які ввозяться на митну територію України» на основі бази міжнародних договорів, затверджений перелік країн, до яких Україна застосовує режим найбільшого сприяння або національний режим (55 країн) і до яких Україна застосовує режим вільної торгівлі (13 країн).

Однієї з важливих складових МТП країн Євросоюзу став Загальний митний тариф (ЗМТ). Саме він дозволив ЄЕС проводити незалежну митну й загальну торговельну політику, а з 1975 р. прибутки від ЗМТ надходять не державам-членам, а прямо Співтовариству, будучи одним з важливих джерел бюджету ЄС. Загальний митний тариф був уведений ст. 18-29 Договору про ЄЕС в 1958 р. і став цілком застосовуватися із завершенням перехідного періоду (тобто з 1968 р.). При цьому ЗМТ був закріплений на рівні середнього арифметичного мита, які були в чинності на 1 січня 1957 р.

Складання ЗМТ було довгим і важким, особливо в питаннях створення тарифної номенклатури. Цей митний інструмент став украй важливим не тільки для збору мит, але для ряду сфер діяльності Співтовариств, наприклад, збору статистичних даних, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, або застосування заходів торговельної, сільськогосподарської або фіскальної політик. В 1958 р. ЗМТ був створений на основі номенклатури, закріпленою Брюссельською конвенцією 1950 р. про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах. У результаті спочатку складена тарифна номенклатура мала більше 20 тис. субпозицій. Після перегляду їхнє число скоротилося до 10 тис. Однак, ця кількість була однаково нескінченно великою. Тому була створена група спеціальних митних експертів, що зуміла скоротити кількість субпозицій до 2809. У цьому виді тарифна номенклатура існувала до 1987 р.

22 вересня 1987 р. Співтовариство ратифікувало Міжнародну конвенцію про гармонізовану систему опису й кодування товарів (ГС). Нова номенклатура була сформульована Радою митного співробітництва (Custom Cooperation Council) і замінила практично в усьому світі колишню брюссельську номенклатуру, ставши основою, як для тарифних, так і статистичних номенклатур Співтовариства і його торговельних партнерів. Вона набула чинності на території Співтовариства з 1 січня 1988 р. у формі сполученої номенклатури (Combined Nomenclature) і діє дотепер. Сполучена номенклатура (СН) містить у собі:

4. Номенклатуру ГС;

5. Субпозиції до цієї номенклатури, створені Співтовариством і «субпозиції, що називаються, СН» (CN Subheadings);

6. Попередні положення, тобто додаткові секції, примітки до глав і підрядкові примітки до субпозицій СН.

Сполучена номенклатура повністю задовольняє як тарифним, так і статистичним вимогам Співтовариства й використовується не тільки Співтовариством, але і його основними партнерами.

Паралельно із введенням СН Співтовариством в 1987 р. була створена інформаційна база даних ТАРІК (інтегрований тариф Співтовариства) для того, щоб показувати особливі положення, застосовувані Співтовариством до товарів кожного коду СН. ТАРІК поєднує положення про імпорт, не включені в СН: тарифні квоти й переваги, тимчасові призупинення автономних мит, що входять в ОТТ, антидемпінгові мита й компенсаційні мита - і дає, таким чином, інформацію про «інтегрований тариф» Співтовариства. По суті, ТАРІК охоплює всі міри, застосовувані Співтовариством до торгівлі, і забезпечує національні влади необхідною інформацією про міри Співтовариства, що стосується зовнішньої й внутрішньої торгівлі. ТАРІК друкується щорічно.