74. Перерахуйте з чого складається зовнішньоторгова політика

ЭТАПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ВНЕШНЕТОРГОВОЙ ПОЛИТИКИ ЕС

1951 Г. – СОЗДАНИЕ ЕОУС

1957-1969 ГГ. – СОЗДАНИЕ ТАМОЖЕННОГО СОЮЗА

1993 Г.-ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО РЫНКА

Правовая база внешнеторговой политики

РИМСКИЙ ДОГОВОР 1957 Г. :СТАТЬЯ 9СТАТЬИ 110-115

ЕДИНЫЙ ЕВРОПЕЙСКИЙ АКТ 1997 Г.

МААСТРИХТСКИЙ ДОГОВОР 1992 Г.

АМСТЕРДАМСКИЙ ДОГОВОР 1997 Г.

КОНСТИТУЦИЯ ЕС (проект) раздел Ш и IV

НЕОБХОДИМОСТЬ ВЫРАБОТКИ ЕДИНОЙ ВНЕШНЕТОРГОВОЙ ПОЛИТИКИ ЕС

Экономические масштабы отдельных стран ЕС не позволяют в полной мере противостоять усиливающемуся наступлению основных конкурентов – США, Японии, а в последние годы новых индустриальных стран.

Несогласованность принятия защитных мер создавала возможность конкурирующим фирмам проникать на рынки одних стран через рынки других, менее защищенные от иностранной конкуренции.

СОГЛАСОВАННЫЕ ДЕЙСТВИЯ:

1.     Изменение тарифных ставок единого таможенного тарифа ЕС;

2.     Заключение тарифных и торговых соглашений;

3.     Осуществление мер по либерализации торговли;

4.     Принятие защитных мер, включая установление антидемпинговых и компенсационных пошлин;

5.     Проведение экспортной политики.

ИНСТРУМЕНТЫ:

ЕДИНЫЙ ТАМОЖЕННЫЙ ТАРИФ (1969 Г.)

УНИФИКАЦИЯ ТАМОЖЕННЫХ ПРАВИЛ (ТАМОЖЕННЫЙ КОДЕКС 1993 Г.)

КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННАЯ

75.Назвіть рівні реалізації політики Європейського Союзу у сфері міжнародної торгівлі.

Политика Европейского Союза в сфере международной торговли имеет три основные взаимосвязанные уровне реализации: единый внутренний рынок ЕС; единая внешнеторговая политика ЕС; единственная международная торговая политика ЕС. Политика единого внутреннего рынка ЕС формировалась постепенно. В 50-е годы в рамках Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) начался процесс устранения количественных ограничений во взаимной торговле европейских стран. Римские соглашения 1957г. поставили цель постепенную ликвидацию импортных ограничений во взаимной торговле, создание таможенного союза и общего рынка. зовнішньоторговельна політика Європейського Союзу спрямована на лібералізацію експорту й імпорту (передусім промислової продукції), поступове зменшення тарифу та усунення нетарифних заходів, що стримують міжнародний обмін. Одночасно зовнішньоторговельна політика ЄС зберігає достатньо високий рівень захисту окремих "чутливих" секторів і сфер внутрішнього ринку ЄС через митні та нетарифні обмеження, які доповнюються спеціальною галузевою комунітарною конкурентною політикою. Відкриття «чутливих» ринків відбувається поступово, і, насамперед, для країн із найменш розвиненою економікою. Ступінчате відкриття внутрішнього ринку ЄС для окремих галузей та продукції певних груп країн, синхронізоване із змінами в комунітарній конкурентній політиці, дає можливість виробникам із країн ЄС поступово адаптуватися до умов та тиску конкуренції з боку третіх країн. Основні засади міжнародної торговельної політики ЄС у сферах сільського господарства, послуг, інвестицій, конкуренції, тарифів на несільськогосподарську продукцію, довкілля, прав інтелектуальної власності, урядових закупівель, технічних бар'єрів у торгівлі; сталого розвитку, здоров'я споживачів, захисних заходів, стандартів ставлення до робочої сили. Серед пріоритетних механізмів реалізації цілей ЄС у сфері міжнародної торговельної політики називаються: постійна робота з партнерами, підтримка з боку Європейського Парламенту і широкої громадськості.

76. Які чинники характеризують позитивні сторони митно-тарифної політики? Таможенно-тарифная политика – это инструмент государственного регулирования внешнеэкономической деятельности, осуществляемого путем создания единой, целенаправленной системы таможенных платежей и применения их к товарам, которые перемещаются через таможенную границу государства.Для более понятного разъяснения сути таможенно-тарифной политики можно отметить ее роль и значение в развитии национальной экономики, которые в основном проявляются путем проведения эффективного таможенного контроля и регулирования товарообмена, реализации мер по стимулированию развития национального производства, защиты внутреннего рынка страны и т.д.Учитывая особенности и разнообразие инструментов таможенно-тарифной политики, можно утверждать, что на сегодняшний день они остаются одним из важнейших рычагов государственного регулирования внешней торговли и позволяют осуществлять с его помощью защиту национальных интересов производителей от иностранной конкуренции.Но мировой опыт показывает, что эффективность использования таможенных тарифов как важного источника пополнения государственного бюджета имеет место только на начальных стадиях развития экономики страны. Это доказывает и однозначные мнения экспертов, которые в своих работах отмечают, что «чем выше становится уровень экономического развития страны, чем богаче и разнообразнее система ее внешнеэкономических связей, тем меньшую роль играют в ее таможенной политике чисто фискальные мотивы. В результате чего все активнее таможенная политика определяется комплексной стратегией создания для национальной экономики благоприятных условий развития в настоящем и в будущем».

митно-тарифна політика (МТП), яка служить двом цілям: 1) забезпечує належний рівень доходів у державний бюджет і макроекономічну стабілізацію; 2) створює рівні умови для конкуренції вітчизняних і іноземних виробників. Одночасно МТП - це політика використання різного роду торговельних бар'єрів, що обмежують, але не міжнародний товарообмін, що зупиняє. Особливий відтінок і зміст здобуває МТП в інтеграційних об'єднаннях. З моменту початку функціонування ЄЕС його метою було створення такого політико-юридичного простору, у якому товари, послуги й капітал могли б нормально пересуватися й продаватися. Це стало можливим шляхом створення митного союзу, повноваження якого спочатку були закріплені в ст. 9 Договору про ЄЕС.