Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
интеграция.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.12.2019
Размер:
362.24 Кб
Скачать

71. В якому документі закріплені основні засади міжнародної торгівельної політики єс? На що вона спрямована?

Основні засади міжнародної торговельної політики ЄС на сучасному етапі закладені в Посланні Комісії Раді та Європейському Парламенту в липні 1999р. щодо позиції Союзу на наступному раунді переговорів у межах СОТ. Комісія вважає, що Співтовариство повинно поставити перед собою чотири основні цілі в новому раунді переговорів у СОТ:

по-перше, гарантувати подальшу лібералізацію торгівлі та доступ на ринки, створюючи тим самим кращі умови для конкурентоспроможності. При цьому необхідно виходити з потреби спеціального та диференційованого ставлення до країн, що розвиваються, аби сприяти їхньому розвиткові;

по-друге, забезпечити посилення багатосторонньої системи СОТ таким чином, щоб вона стала справді універсальним інструментом управління міжнародними торговельними відносинами;

по-третє, посилити роль та можливості СОТ у проведенні політики розвитку з особливим акцентом на користь найменш розвинених країн;

по-четверте, звертати більше уваги до проблем, якими переймається громадськість, - охорона здоров'я, захист довкілля, соціальні питання.

Послання формулює основні засади міжнародної торговельної політики ЄС у сферах сільського господарства, послуг, інвестицій, конкуренції, тарифів на несільськогосподарську продукцію, довкілля, прав інтелектуальної власності, урядових закупівель, технічних бар'єрів у торгівлі; сталого розвитку, здоров'я споживачів, захисних заходів, стандартів ставлення до робочої сили. Серед пріоритетних механізмів реалізації цілей ЄС у сфері міжнародної торговельної політики називаються: постійна робота з партнерами, підтримка з боку Європейського Парламенту і широкої громадськості.

72. Розкрийте основну мету Єдиної торгівельної політики Співтовариства.

Одной из целей общей торговой политики Евросоюза, как и экономически развитых стран, является контроль над объемом импорта и максимизация объема экспорта. К примеру, ЕС устанавливает общий режим для импорта товаров из третьих государств, которые не применяются для торговли ни текстильными, ни сельскохозяйственными товарами. Относительно тарифного регулирования экспорта товаров ЕС последовательно проводит политику отказа от экспортных пошлин, что полностью соответствует целям и принципам ГАТТ. Экспортные пошлины применяются только в исключительных случаях для предотвращения оттока жизненно важных продуктов из ЕС.

73. Розкрийте структуру та рівні єдиного митного тарифу.

Единый таможенный тариф (ЕТТ) - свод ставок таможенных пошлин, применяемых к товарам, ввозимым на единую таможенную территорию из третьих стран, систематизированный в соответствии с единой Товарной номенклатурой внешнеэкономической деятельности Таможенного союза. ТН ВЭД основан на Гармонизированной системе описания и кодирования товаров. Состоит из 21 раздела, которые включают 97 групп товаров, на которые распространяется действие тарифа. Структура та рівні єдиного митного тарифу ЄС, який щорічно видається Комісією у двох варіантах, відображає основні особливості зовнішньоторговельної політики Союзу.

По-перше, рівень єдиного митного тарифу ЄС постійно знижується на підставі домовленостей у межах раундів переговорів ГАТТ/СОТ.

По-друге, ЄС зберігає митний та нетарифний захист деяких видів чутливої сільськогосподарської продукції у межах Єдиної сільськогосподарської політики Союзу.

По-третє, ЄС широко використовує різні схеми преференцій, що надаються окремим країнам та групам країн.

По-четверте, Європейський Союз активно використовує нетарифні заходи регулювання зовнішньої торгівлі, перш за все паратарифні інструменти; податки на додану вартість; акцизи; сільськогосподарський збір; компенсаційний збір; антидемпінгові заходи; компенсаційне мито; кількісні обмеження (квоти); імпортні заборони; добровільне обмеження експорту; ліцензування; технічні вимоги.

ЗМТ був закріплений на рівні середнього арифметичного мита, які були в чинності на 1 січня 1957 р.

Складання ЗМТ було довгим і важким, особливо в питаннях створення тарифної номенклатури. Цей митний інструмент став украй важливим не тільки для збору мит, але для ряду сфер діяльності Співтовариств, наприклад, збору статистичних даних, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, або застосування заходів торговельної, сільськогосподарської або фіскальної політик. В 1958 р. ЗМТ був створений на основі номенклатури, закріпленою Брюссельською конвенцією 1950 р. про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах. У результаті спочатку складена тарифна номенклатура мала більше 20 тис. субпозицій. Після перегляду їхнє число скоротилося до 10 тис. Однак, ця кількість була однаково нескінченно великою. Тому була створена група спеціальних митних експертів, що зуміла скоротити кількість субпозицій до 2809. У цьому виді тарифна номенклатура існувала до 1987 р.

22 вересня 1987 р. Співтовариство ратифікувало Міжнародну конвенцію про гармонізовану систему опису й кодування товарів (ГС). Нова номенклатура була сформульована Радою митного співробітництва (Custom Cooperation Council) і замінила практично в усьому світі колишню брюссельську номенклатуру, ставши основою, як для тарифних, так і статистичних номенклатур Співтовариства і його торговельних партнерів. Вона набула чинності на території Співтовариства з 1 січня 1988 р. у формі сполученої номенклатури (Combined Nomenclature) і діє дотепер. Сполучена номенклатура (СН) містить у собі:

  1. Номенклатуру ГС;

  2. Субпозиції до цієї номенклатури, створені Співтовариством і «субпозиції, що називаються, СН» (CN Subheadings);

  3. Попередні положення, тобто додаткові секції, примітки до глав і підрядкові примітки до субпозицій СН.

Сполучена номенклатура повністю задовольняє як тарифним, так і статистичним вимогам Співтовариства й використовується не тільки Співтовариством, але і його основними партнерами.

Паралельно із введенням СН Співтовариством в 1987 р. була створена інформаційна база даних ТАРІК (інтегрований тариф Співтовариства) для того, щоб показувати особливі положення, застосовувані Співтовариством до товарів кожного коду СН. ТАРІК поєднує положення про імпорт, не включені в СН: тарифні квоти й переваги, тимчасові призупинення автономних мит, що входять в ОТТ, антидемпінгові мита й компенсаційні мита - і дає, таким чином, інформацію про «інтегрований тариф» Співтовариства. По суті, ТАРІК охоплює всі міри, застосовувані Співтовариством до торгівлі, і забезпечує національні влади необхідною інформацією про міри Співтовариства, що стосується зовнішньої й внутрішньої торгівлі. ТАРІК друкується щорічно.